Зайнявши Київ, Володимир поспішив видворити з Русі варягів. Вони вели себе зухвало, ображали слов'ян і вимагали накласти на киян контрібу-цію в свою користь: по дві гривні 2 на людину. Замість варягів Володимир став збирати в свою дружину нових воїнів: вихідців з різних сла-Вянскя племен, угро-фінів, які жили на підвладних Русі землях, про-русевшіх норманів і тих варягів, які служили київському князю, а не нав'язували йому свою волю. Серед пересічних дружинників (отроків, гридней, дитячих, як їх тоді називали) і серед прославилися підщепі-гами хоробре - богатирів 3 зустрічалися і діти знатних мужів, і сини простолюдинів. Згадайте билини про боярське сина Добрині, селян-ському сина Іллю Муромця, поповича Альоші. Старшу дружину Володимира складали його «мужі» - радники, воєводи, намісники. Вони самі
Але нехай вас не бентежить слово «рабиня». Малуша була дочкою знатного жителя м.Любеч - Мал ко, її рідний брат Добриня був боярином Святослава, сидів посадником в Нов-городі, та й сама Малуша була ключницею, тобто управляла великокняжеским господарством. Правда, Святослав не мав наміру давати Володимиру якийсь доля під час розподілу землі між-ДУ синами, але прохання новгородців на чолі з Добринею привели сина рабині на новий-городский стіл - престол.
Київська гривня становила близько 90-100 м срібла, а новгородська близько 200 м Слово «богатир» походить від татарського «богатур» і на Русі стало вживатися по Ле монгольської навали.
мали збройні загони вільних воїнів і воїнів-холопів (рабів). Старших дружинників еше іменували боярами. З ними князь Володимир тримав рада з найважливіших справах.
З дружиною Володимир полював і бенкетував. Бенкети київського князя по-йшли в історію, тому що, крім княжого терема, бенкетував весь Кі-їв: Володимир наказував виносити меди і харчі для простого народу.
У великі походи князь виводив не тільки дружину, але і воїв ополчилися-ців, які були «людьми», так на Русі X-XII ст. називали вільних селян общинників, членів верві, або вільних ремісників і не-багатих торговців з городян.