Додаткові відведення - дослідження електричної активності серця - інструментальні методи

До додаткових відведень відносяться три двополюсних грудних відведення по Небу, які позначають великими латинськими літерами D (Dorsalis), А (Anterior), I (Inferior). Для їх запису використовують електроди, застосовувані для реєстрації стандартних відведень.

У положенні перемикача електрокардіографа «I стандартне відведення» реєструють відведення D: один електрод поміщають в другому міжребер'ї праворуч від грудини (підключають електрод від правої руки), другий - на рівні верхівкового поштовху серця по задній пахвовій лінії (електрод від лівої руки).

У положенні перемикача «II стандартне відведення» записують відведення А, при цьому один електрод розташовують в другому міжребер'ї праворуч від грудини (електрод від правої руки), другий - в області верхівки серця (електрод від лівої ноги).

У положенні перемикача «III стандартне відведення» реєструють відведення I, причому один електрод встановлюють на рівні верхівкового поштовху по задній пахвовій лінії (електрод від лівої руки), другий - в області верхівки серця (підключають електрод від лівої ноги).

Відведення по Небу зручні при проведенні функціональних проб, вони сприяють виявленню гіпертрофії шлуночків серця, деяких локалізацій порушень коронарного кровообігу.

Відведення по лин ідентично aVF, але перевищує його по амплітуді приблизно в 2 рази і менш залежить від положення серця в грудній клітці. Для його реєстрації використовують зазвичай електроди II стандартного відведення, при цьому один електрод розташовують на рукоятці грудини (електрод від правої руки), другий залишається на лівій нозі (електрод від лівої ноги).

Відведення по лин можна реєструвати і на I і III відведеннях. Відведення по лин застосовують для діагностики інфарктів міокарда задньої стінки лівого шлуночка.