Випадок, який стався в нашій поліклініці, змусив мене задуматися над тим, як влаштований світ, в якому ми живемо,
Я проходила по коридору, поліклініки, несла історії хвороб, до мене звернулася увійшла з вулиці жінка:
-На порозі сидить чиясь собака, у неї такий жалюгідний вигляд, в очах повно сліз і стогне. Мабуть це чиясь собака з ваших працівників, вона ніби-то кого-то чекає, намагається зайти і боїться.
Я вийшла і справді побачила собаку з такими жалібними очима, з очей текли сльози. Побачивши мій білий халат, вона підняла лапу і я побачила закривавлену рану з гострою воткнувшісь тріскою.
Хірурга в поліклініці вже не було, я зайшла в зубопротезний кабінет і попросила доктора вийти подивитися хворого.
Доктор був добрий, він подивився закривавлену ногу, треба було вирізати осколок і промивати рану.
Але як, адже вона може вкусити від болю?
Другий доктор обмотав руку товстим старим рукавом, поки тримав, собака не поворухнулася, лише здригалася від болю. Рану промили, забинтували і собаку залишили на ніч у коридорі зі сторожем.
Так вона жила, поки зажила нога. Всі її підгодовували, шкодували, поки вона одужала і пішла. Кілька разів вона приходила, сиділа біля порога і вітала своїх рятівників, виляючи хвостом.
Довгий час вона не з'являлася і, раптом, з жалібними очима її побачили на порозі.
Я вийшла привіталася, вона подала лапу, лизнула руку, побігла за кут і в той же момент привела іншу собаку, у якої була поранена задня нога.
Мене це настільки здивувало, я знову пішла до того ж лікаря:
-Там до вас прийшла хвора
-Ну нехай заходить
-Вам треба вийти.
Доктор вийшов і був здивований не менше за мене.
-Ну справи, це треба подумати - подругу привела: - вимовив в подиві.
-Треба лікувати, не можу відмовити.
Я не повірила, якби хтось розповів, але я назавжди запам'ятала добрі і жалісливі, що просять собачі очі.
Собаки дуже розумні тварини, ніколи не зрадять. Вони відчувають добрих людей.І нас на роботі був випадок. Жила у дворі собака. А на території був старий склад. І там у собаки були цуценята. Одного разу собака прийшла на 2й поверх, знайшла кабінет, де працювала одна жінка, яка дуже любила тварин. І стала лапою відчиняти двері. коли жінка побачила собаку. вона зрозуміла, що треба їй щось зробити. Собака пішла до виходу оборачіваясь.Смотрела йде жінка за нею. І привела до старого складу, а там застряг щеня під прогнилої дошкою. Жінка допомогла цуценяті вибратися з-під прогнилого колоди. Адже ні куди не зайшла ця собака. А саме до цієї жінки. Дякую за прекрасний розповідь. Всього вам доброго.
Про собак багато можна розповідати, їх чуття і доброту. Ще розумні тварини коні, про них я теж писала. Спасибі, Галина, за добрі слова