Щербакова сиділа в колясці, закривши очі, закутавши голову, і, що-б її не турбували, послалася на хворобу.
Після розлуки з Лермонтовим вона не могла дивитися ні на степ, ні на людей, ні на попутні села і міста. Вони виривали у неї вос-поминання про нього, тоді як всі її серце належало лише йому, і вона хотіла, щоб все, що не було пов'язано з ним, не існувало на світі.
Кажуть, що любов вмирає в розлуці. Яка брехня! Тільки в розлуці бережеш, як коштовність, кожну малість, якщо до неї доторкався улюблений.
Ось і зараз до підніжки коляски прилип листок тополі, на кото-рий настав Лермонтов, коли, прощаючись з Щербакової, скочив на підніжку.
Щербакова дивилася на цей тремтливий від вітру жалюгідний лист і боялася, що його відірве і віднесе в поле. Лист відірвався і полетів тільки на третій день, коли з-за дніпровських круч вдарив в обличчя грозовий вітер і блискавки, обганяючи один одного, почали бити в почер потемнів воду.
Гроза тягла над землею гуркітливий дим і раділа, захлести-вая поля потоками сірої води.
Перелякані коні, яких кучер розгорнув до найближчої дерев-ні, скакали притиснувши вуха, хропучи, скоса поглядаючи на гуркіт грому, обганяти коляску то праворуч, то ліворуч.
«Навіщо я не кинула все, - подумала з тугою Щербакова, - і не поїхала з ним на Кавказ?»
Нічого не потрібно зараз - ні спокою, ні міцності в життя. Тільки б побачити його, взяти за руки, і знати, що він тут, поруч, і що ніяка сила в світі не зможе тепер відірвати їх один від одного.
(За К. Паустовського) (240 слів)
- Поясніть розділові знаки в останньому реченні.
- Вкажіть вид придаткового в виділеному реченні.
Якщо вам сподобався Диктант (За К. Паустовського) (240 слів). будь ласка, оцініть його.