- сумлінне ставлення до праці - сумлінне навчання; своєчасне виконання будь-якої роботи; висока якість результатів праці; систематична допомога вдома по господарству; глибокий інтерес до певної сфери трудової діяльності;
- дисциплінованість - повсякденне і повсюдне дотримання правил для учнів; швидке і точне виконання розпоряджень старших; боротьба за високу дисципліну в колективі, знання і дотримання основних законів своєї держави;
- відповідальність - сумлінне виконання своїх обов'язків; своєчасне і точне виконання взятих зобов'язань; звичка доводити розпочату справу до кінця; готовність відповідати за свої вчинки і вчинки товаришів;
- принциповість - стійкість поглядів і переконань; звичка відкрито висловлювати і відстоювати свою думку; самокритичність; здатність об'єктивно оцінювати вчинки; непримиренність до помилкових думок, антигромадських вчинків;
- цілеспрямованість - наявність значних конкретних життєвих цілей; наполегливість в досягненні поставлених завдань; вірність своєму ідеалу;
- активність - участь у громадському житті класу і школи; ініціативність; організаторські здібності; оптимізм; боротьба з недоліками;
- допитливість - начитаність; широкий кругозір; систематичне розширення своїх знань в різних областях науки і техніки; хороша успішність;
- естетичний розвиток - охайний зовнішній вигляд; культура мови, поведінки; вміння співати, танцювати; систематичне відвідування театрів; виставок, концертів і т.п .; знання і розуміння видатних творів літератури і мистецтва; прагнення творити прекрасне;
- прагнення до фізичної досконалості - правильна постава; звичка щодня робити фіззарядку; заняття в спортивній секції; успішність з фізкультури.
Оскільки критерії оцінки вихованості мають не тільки теоретичне значення, але призначені головним чином для використання в масовій практиці, число ознак має бути обмежена певними розумними межами. Для вирішення цього питання важливо мати на увазі, скільки всього рівнів розвитку кожної якості доцільно виявляти і фіксувати. Чим більше число рівнів, тим, природно, докладніше повинні бути критерії, що відображають всі рівні, і тим більше число ознак вони повинні містити.
В принципі рівнів вихованості по кожній якості можуть бути як мінімум два і як максимум - необмежена кількість. Цілком очевидно, що максимум в даному випадку нереальний; значить, оптимальним може бути число рівнів від двох і більше. Якщо, наприклад, взяти два рівня, то один з них має сенс вважати вищим, відповідним критерієм, а другий - нижчим, що відображає мінімальну розвиток якості. Однак на практиці часто доводиться зустрічати школярів, для яких характерний середній рівень вихованості. Таким чином, можна говорити про три рівні, що відповідає трьом оцінками поведінки учнів, що застосовуються в школі.
Використовуючи в процесі вивчення ефективності виховання школярів три рівня, педагог має можливість отримати необхідні відомості для обґрунтованого планування і організації подальшої виховної роботи в класі. Наприклад, наявність високого рівня вихованості за тими чи іншими показниками дозволить йому зосередити свої зусилля в інших напрямах, низький рівень вихованості потребують поглибленої, в тому числі і індивідуальної, роботи з учнями, а в разі переважання середнього рівня доцільно проводити фронтальну або групову роботу.
Виходячи з того, що виявлення вихованості передбачає наявність трьох рівнів (наприклад, високий, середній, низький), критерій повинен включати не менше трьох ознак, оскільки менша їх число робило б неможливим застосування трибальною оцінки. Максимальна ж число ознак при цьому може бути будь-яким, аби вони відображали суть відповідної якості - показника вихованості. Проте, досвід свідчить, що максимум ознак повинен складати не більше шести, тому що в іншому випадку критерій був би занадто громіздким. Стосовно до умов виховної роботи зі школярами це число ознак цілком достатньо.
Таким чином, якщо критерій являє собою максимально умовну одиницю виміру вихованості школяра, то кожен ознака є мінімальною умовною одиницею. Різні ознаки, що характеризують той чи інший показник, нерівнозначні між собою; однак, оскільки теоретичне значення підраховують, прирівнюючи кожен рівень до кількісного висловом: а - 3 бали, в - 2 бали і c - 1 бал. Подібний підхід до проблеми виявлення вихованості школярів обумовлює наступне вирішення питання про визначення її рівнів. Високий рівень розвитку того чи іншого якості особистості, службовця показником вихованості, характеризується проявом всіх ознак, властивих цим показником. Середній рівень констатується при наявності половини чи більше половини ознак відповідного критерію. Низький рівень відрізняє прояв менше половини ознак від загального числа, який розкриває критерій, або їх відсутність.
Діагностика виховної можливості класного колективу
На особистість школяра робить досить сильний виховний вплив класний учнівський колектив в умовах, коли він перетворюється в носія виховних функцій, тобто коли набуває великі інтелектуальні виховні можливості. Які ж основні показники виховної можливості класного колективу?
Дослідники виділяють три виховні функції класного колективу:
- організаційну - учнівський колектив сам керує своєю діяльністю;
- ідейно-виховну - учнівський колектив стає носієм ідейно-моральних переконань;
- стимулювання - колектив сприяє формуванню морально цінних стимулів всіх суспільно корисних справ, регулює поведінку своїх членів, їх взаємовідносини.
Організаційна функція класного учнівського колективу проявляється, перш за все, в динаміці розвитку цього колективу.
Існує кілька підходів до вичленовування стадій розвитку дитячого колективу. Більшість дослідників слідом за О.С. Макаренко розглядають ці стадії по характеру пропонованих вимог. Відповідно до цієї концепції, в розвитку колективу виділяються три етапи.
На першому етапі А.С. Макаренко вважав за можливе пред'явлення до вихованців педагогічних вимог, рішучих за формою, ясних за змістом, з певною часткою сугестивності. На другому етапі вимоги педагога вже підтримуються частиною вихованців (друга стадія розвитку колективу), актив учнів пред'являє вимоги до товаришів і самих себе. На третій стадії розвитку вимоги пред'являє сам колектив. Це можливо при згуртуванні вихованців в єдиній діяльності.
Загальним підсумком пропонованих вимог є створення такої моральної атмосфери, коли кожен вихованець пред'являє громадські вимоги до себе і відповідно їм вибирає способи поведінки.
У сучасній психолого-педагогічній літературі показником згуртованості колективу прийнято вважати ціннісно-орієнтаційна єдність (Цоя) членів колективу, тобто ступінь збігу думок, оцінок, установок і позицій школярів по відношенню до об'єктів (цілі діяльності, особи, ідеї, події), найбільш значущим для колективу в цілому. Тому і індекс згуртованості визначається по частоті збігів думок щодо значущих для всього класу об'єктів.
У міру зміцнення класного колективу формуються громадська думка, смаки, естетика праці та побуту, моральні позиції. Отже, на більш високих стадіях розвитку все більше починають виявлятися дві інші виховні функції - ідейно-моральна і функція стимулювання. На вищій стадії колектив відчуває свою силу, має значний досвід успішної організації спільної діяльності, формує певні моральні критерії. Тому другим показником виховної можливості класного колективу може бути його моральна спрямованість.
Перераховані характеристики, тобто показники, дають можливість встановити рівень розвитку колективу і являють собою лише бік міжособистісних взаємодій, що складаються в колективі. Це так званий процес інтеграції - об'єднання, згуртування колективу. Поряд з ним постійно відбувається інший процес - диференціація взаємин між учнями, виділення в структурі класу «зірок», ізольованих, нехтують і т.д. Характеристика цього процесу також може бути показником виховної можливості класного колективу.
Для вивчення міжособистісних відносин в колективі можуть бути використані різні форми соціометричного методу.
Таким чином, основними показниками виховної можливості класного колективу є: згуртованість класного колективу, його моральна спрямованість і соціометрія колективу.
Для діагностики першого показника виховної можливості класного колективу (згуртованості) можна успішно застосовувати дві методики «Що важливіше?» І «Скільки голів, стільки розумів?».
Мета: визначення ціннісно-орієнтаційної єдності класу (Цоя).
Хід виконання. Учням пропонується анкета, кожні п'ять якостей якої характеризують ставлення до навчання (1, 6, 16, 18, 25), стиль поведінки і діяльності
(3, 7, 9, 12, 27), знання (2, 5, 14, 21, 32), якості розуму (4, 20, 30, 24, 34), навчально-організаційні вміння (8, 13, 15, 22, 26), відношення до товаришів (11, 17, 23, 29, 33), ставлення до себе
(10, 19, 28, 31, 35). Школярі повинні вибрати з цих 35 якостей тільки 5, які, на їхню думку, є необхідними і найбільш важливими для успішного виконання спільної навчальної роботи.
1. Дисциплінованість. 2. Ерудованість. 3. Свідомість громадського обов'язку.
4. Кмітливість. 5. Начитаність. 6. Працьовитість. 7. Ідейна переконаність. 8. Уміння контролювати роботу. 9. Моральна вихованість. 10. Самокритичність. 11. Чуйність.
12. Громадська активність. 13. Уміння планувати роботу. 14. Допитливість. 15. Уміння працювати з книгою. 16. Цілеспрямованість. 17. Колективізм. 18. Старанність. 19. Требова-ність до себе. 20. Критичність. 21. Духовне багатство. 22. Уміння пояснити задачу. 23. Чесність. 24. Ініціативність. 25. Уважність. 26. Відповідальність. 27. Принци-піальность. 28. Самостійність. 29. Товариськість. 30. Розсудливість. 31. Скромність.
32. Поінформованість. 33. Справедливість. 34. Оригінальність. 35. Впевненість в собі.
В ході обробки отриманих даних учитель складає матрицю. У кожному рядку відзначаються ті п'ять номерів (якостей), які вибрав даний учень. Потім за стовпцями підраховується кількість виборів кожного якості. Коефіцієнт С, що характеризує ступінь Цоя учнів класу, обчислюється за такою формулою:
де п - середнє число виборів, що припадає на одне з п'яти якостей особистості, що отримало максимальне число виборів; т - середнє число виборів, що припадає на одне з інших якостей особистості; N - кількість учнів, які взяли участь в експерименті.
Схожі документи:
спеціфіческімпедагогіческім об'єктів передбачає вибудовування логіки певних дослідницьких кроків, що дозволяють побачити і дослідити предметпознаніякак. дидактичного матеріалу по російській мові на формування моральних понять.
всіх видів аномального розвитку характерно уповільнення процесу формірованіяпонятій. Для формірованіякакого-небудь поняття необхідно. вивченні предмета) і побудова методики, кожне із завдань якої направлено на діагностику певного аспекту.
Створення дидактичного забезпечення освітнього процесу 5.2.1. Формування системи курсів за вибором каквіда пізнавальної. буде формування змістовних аспектовпедагогіческого управління, яке розглядається як частина.
в індивідуальному порядку. Дидактичні ігри та вправи для закріплення поняття форми «Знайти предмет зазначеної форми. на формування естетичних почуттів і художнього смаку дитини, виховують такі цінні якості особистості. як.