Самий часто задається питання сироїдам - що ви їсте? Краще запитайте сироїда, ДЕ він їсть - і ви самі все зрозумієте. Тому що справжні сироїди їдять у власному городі, саду, прилеглому лісі. Другий поширений питання сироїдам: а що ж ви їсте взимку? Взимку рідної живої їжі більш ніж достатньо, і зовсім нема чого вживати невластиву нам заморську їжу - вона для нашого організму чужа, і часом приносить більше шкоди, ніж користі (а скільки шкоди вона приносить Природі!). Якби моєму організму конче потрібні були банани для здоров'я, щастя, для нормального функціонування, то я б народилася в Африці, і швидше за все, виглядала б по-іншому. Я народилася в Росії, тому все, абсолютно все, що мені потрібно для ПОВНОЦІННОЇ життя росте на моїй Рідній Землі. Не вірити в це - значить не вірити Богу, в те що він безмежно розумний, мудрий і справедливий. Думати, що моя їжа росте на протилежному кінці земної кулі - це значить думати, що Бог трохи того, зійшов з цього, як його ... рейок ... Таких елементарних, простацьких речей не продумав, коли Всесвіт і нас варгане.
Стародавні слов'яни ніколи не вважали себе рабами Бога, і заручниками Природи, як багато сучасних цивілізовані люди. Вони були дітьми Бога і дітьми Природи. І Природу величали - Матінкою. Ну, скажіть, яка Матушка, буде відправляти своїх дітей їсти в інший кінець міста, або організовувати їм складну доставку їжі з іншого кінця міста? Саме так - ніяка. Так само і наша Природа - Матушка по-справжньому дбає про нас як про своїх рідних дітей - все готує для нас найкращим чином і підносить в готовому вигляді - тільки в рот поклажі і жуй гарненько.
Отже, що ж справжні сироїди їдять взимку? Все, що виросло за літо на рідній землі. Перерахую, що їли цієї зими ми: яблука, морква, капуста, буряк, ріпка, редька, топінамбур, гарбуз, цибуля, часник. Із злаків - пророщена гречка, пшениця, жито, овес, ячмінь. З бобових: пророщений горох, сочевиця, квасоля. Також насіння: гарбуза, соняшнику, льону, горіхи: ліщина (фундук), волоський, кедр. З солоденького - зрідка мёдік.
Можна було б і далі так харчуватися до перших ягід. Перша зелень - це оптимальна, я б навіть сказала - закономірна весняна їжа при переході з зимового харчування на літній, коли запаси з'їли, а нова їжа ще не виросла. На третій день я поїла як зазвичай - яблука, насіння, пророщену гречку. Але завдяки цьому експерименту я переконалася в тому, що харчуватися однією зеленню можна і навіть потрібно - особливо у весняний перехідний сезон. Якщо, звичайно, твій вибір - здорове життя, повна радості і творчості.
Зі старими харчовими звичками розібратися легко - якщо усвідомити, ЩО ти робиш і ДЛЯ ЧОГО ти це робиш, якщо проявити волю і цілеспрямованість. «На кожну звичку їсти бо давно вже відвик. Бик, і той відвик ».
Після довгоочікуваної весняної зелені настала довгоочікувана ягідна пора! Справжній ягідний парад - одна красуня змінює іншу - суниця, полуниця, черешня, вишня, агрус, шовковиця, смородина, малина. Вийшов у сад - готової їжі навалом. Зайшов до лісу - їжі навалом: лохина, чорниця, брусниця, жимолость, морошка, журавлина, брусниця. У кожному регіоні свої солодощі та смакоту - нікого і ніде не обділила матінка-Земля.
Пам'ятайте, на передачу до Малахову приходила одного разу бабуся - божий одуванчик, років 85. Струнка як Дюймовочка, гнучка, як гутаперчева хлопчик, мудра, як сама Природа. Прямо в студії вона запросто встала на голову, і показала ще деякі неординарні для свого віку здатності. Оголосила результати недавнього медичного обстеження: всі внутрішні органи виглядають і функціонують як у немовляти. А потім відкрила свій секрет: кожен рік, починаючи з весни, вона 20 днів їсть виключно лісову суницю з куща. Одна ця бабулечка своїм прикладом просто руйнує, громить практично всі сучасні брехливі теорії про харчування. Навіть 20 днів в році досить є справжню, живу, лісову їжу, щоб підтримувати свій організм в такій досконалій формі. А якщо такий їжею харчуватися регулярно. Залишається тільки здогадуватися, які можливості можуть відкритися перед людиною, їсти живу їжу з добрих долонь своєї Матері-Природи.
Мій чоловік з ягід дуже любить ожину. Ми вирощуємо різні культурні ягоди, але він наполегливо їсть ожину, яка росте під парканом майже у всіх сусідів як колючим захисту, і яка не потрібна ні сусідам, ні перехожим. Залізна логіка його міркувань така: «ожина росте сама мало не на скелі, в будь-якому грунті, не боїться ні посухи влітку, ні морозу взимку. Її ніхто не розпушує, бур'яни на видаляє, що не підстригає, що не удобрює, що не обприскує, що не поливає - а вона все одно росте, радіє і плодоносить. Вона сильна і самодостатня. Виходить, якщо я буду її є - я буду таким же сильним, як вона! »Заперечити нічого. Днями знайшла підтвердження його словами: ожина, воістину чарівниця! Так, вже сироїд, як ніхто інший відчуває і розуміє - З ЧОГО, з якого матеріалу, він будує своє тіло. Якість цього матеріалу відбивається на стані його Душі і Духа. Якщо ми хочемо бути Живими людьми, з Живий Душею і з Живими думками, то нам необхідно харчуватися ЖИВИЙ ЇЖЕЮ. Мертва їжа повільно, але вірно перетворює живих людей в ходячих мерців. Багато людей просто гниють заживо, не бажаючи визнавати настільки
очевидні причини своєї сумній, безрадісного життя. Навіть Вадим Зеланд, в своїх перших книгах так пишномовно говорив про творців нової реальності, в останніх книгах чесно зізнається, що ніяких творців і «вершителів реальності» з вас, хлопці, не вийде, поки ви не станете господарями власного тіла і не наведете в ньому чистоту і порядок. Чистоту - за допомогою очисних процедур, і порядок за допомогою сироїдіння - харчування живої їжею. Ось так. І адже він має рацію. Колосальну різницю в якості життя при переході на сироїдіння я спостерігаю сама в своїй родині - на особистому прикладі, на прикладі свого чоловіка, на прикладі своїх дітей.
До речі, дітей перевести на сироїдіння виявилося набагато простіше, ніж я припускала. Адже у них немає багаторічної харчової залежності як у нас, вони не з'їли стільки отруєної їжі, скільки ми за свої роки. Що дивно, наші діти при переході на сироїдіння навіть не схудли. Вірніше, вони як були у нас стрункі, так і залишилися - в дохлячков не перетворилися, а ось силушки природного, спритності і витривалості в них додалося. Як-небудь напишу пост про те, як ми легко і безболісно перевели своїх дітей на сироїдіння - є в цьому процесі деякі хитрощі і секрети.
Подивіться красиві картини Миколи Фоміна з серії «Ягідна країна». Подивившись на них, ви все зрозумієте без слів: де обідав сироїд і чим обідав сироїд. Залишається в черговий раз визнати очевидний, а для кого-то сумний, факт - місто не здатне нас нагодувати взагалі нічим і взагалі ніяк! Висновок?
Ще про сироїдіння можна почитати:
