чужа наречена
В картинку закохався,
Втратив весь спокій,
В інтернеті забився,
Лише там вона з тобою.
Боїшся зізнатися,
Що давно її любиш,
З гордістю розлучитися,
Адже себе ти загубиш.
А для неї все іграшки,
Дівча з обкладинки
Присіла на вушка,
З очима кішки:
-Улюблений, мій сладкій-
Без чувст тобі пише,
Ти на слова дуже ласий,
Від безумств твоє тіло ледве дихає.
Ти мріяв бути з нею разом
І обійняти хоч би поглядом,
А її слова лестощів для тебе стануть отрутою.
Ти закохався як хлопчик,
Одурманнений лялькою,
Все не стане як раніше,
Дивишся на її губи
І мрієш в них впитися,
Так чоб було вже ясно,
Що піде далі
За поцілунком пристрасним.
але вона все грає
В безтурботну левицю
І тобі обіцяє, що встигнеш напитися
Ти її усією любов'ю.
І ти дурний повірив,
Обіцяла прийти,
Ти відкрив навстіж двері.
Те що ноги не ходять, ти це приховував,
Але весь час проходить,
Ти півдня прочекав.
В інвалідному каляску
Під'їжджаєш до екрану,
Бачиш напис он-лайн
І все чекаєш невпинно:
- Чому не прийшла? -
Застиг в агента питання.
- Ооо, це ти!? Не очікувала.
Тільки не треба сліз,
Ти пробач що так вийшло,
Я грала стобой,
Давно уж замуж я вийшла
І у мене є інший.
Ти не неврнечай тільки,
Я боялася сказати,
Та й писати як то уїдливо,
Але не варто тобі мене чекати!
Прочитав він все це.
Вогник весь згорів.
Від ударів по серцю
Пот на лобі накипіло.
Кулаком вдарив крісло:
- Ненавиджу тебе!
Чужа наречена.
Ах, ну да, вже дружина.
Він схопив свої ноги
Спробував знову встати,
Але спроби порожні,
Ліг пластом на ліжко
І заплакав вперше
За всю прожите життя.
Знову один він в квартирі,
Ніхто не скаже "тримайся".
А він любив всією душею,
Присвятив їй все життя,
А вона стала дружиною,
Навіщо тепер треба жити.
Вже вранці холодним його труп знайшов брат,
Був ми долі покірним,
В руці стискав щурячу отруту.
І в комп'ютер включений,
Заглянув брат не незабаром,
Та дівчина все в неті,
Охмуряє іншого.
Прочитав брат архіви,
Зрозумів смерті причину
І написав тієї дівчині:
- Здрастуй, дитино мила.
Я б хотів на останок на тебе лише поглянути,
Побачитися з тобою,
Щоб розпорошилися весь смуток ..
- Гаразд, так вже ії бути,
Я зараз вільна,
Зустрінемося в барі.
Десь через годину.
Хлопець встав, вийшов в двері
І зник назавжди.
А ти ворухнути ногами
Так більше ніколи і не змогла.
сторінка письменника
Наші сервіси
активні письменники
- Rodnaya
- 321
- Strannik
- 263
- малюк
- 243