І не тільки такси. Мій шпіцуля за мною як хвіст, не те що вже на диван чи ліжко. Спимо взагалі завжди разом. Навіть якщо я працюю за комп'ютером, то поруч зі мною стоїть стільчик, де лапами догори спить Рижик. Аби господиня поруч, а інше неважливо)))) Деякі не люблять пускати собак на ліжко або диван, але це вже мені здається залежить від любові до цієї самої собаці, і впринципі від її розмірів, дрібним можна все))) Якщо кого то не влаштовує, що собака бігає по вулиці і скільки на ній бруду, то ось особисто мене це взагалі не турбує. Прийшли з улиці помили лапи і ми знову чисті, раз в 2 тижні їздимо купатися до грумера, бо маємо властивість кататися і скачувати штанці і підшерсток. Мені здається я сама не зможу вже спати якщо мого Рижика поруч не буде)))
У мене є підозра, що моя такса мерзне. Спати під ковдру він приходить тільки коли прохолодно. При цьому йому головне укрити ніс і мордочку, вся інша такса прекрасно може залишитися "на вулиці". Коли жарко, спить в кріслі, тільки кілька разів за ніч приходить перевірити на місці чи я. Як варіант, так вони відчуваються себе в безпеці, захищеними. Не знаю, такса у нас не так давно. Нам його вже дорослим віддав господар, який "награвся" собачкою. Причому для цього песика це не перша ситуація, до цього його вже викидали. Так що зараз я навіть не впевнена, що він вважає мене своєю господинею.