зу, вважав релігію нав'язливим універсальним неврозом, який корінь-ся в комплексі Едіпа, в амбівалентне ставлення до батька і знімає для віруючого необхідність вироблення власного персонального невро-за. Для Еміля Дюркгейма релігія - зв'язкова система вірувань і обрядів, що відносяться до священних, тобто відокремленим, забороненим речей; вірувань і обрядів, що поєднують в одну духовну громаду, звану церквою, всіх, хто є їхніми прихильниками. У російського філософа С. Трубецького релігія є «організоване поклоніння вищим силам» (що включає в себе три загальних елемента - віру, уявлення та культ) 4.
За Б. Малиновському, релігія необхідна людині для того, щоб пре-здолати приголомшуюче, паралізує передчуття смерті, нещастя і долю. Пауль Тілліх вважав релігію пошуком тих відповідей, які віра може дати на вищі життєві питання про час, простір, при-чині і матерії. Організована релігія, на думку Станіслава Грофа, яв-ляется статуювати груповою діяльністю, яка відбувається в установ-леному місці (храмі або церкви), і включає систему призначених служи-телей, і тут неважливо, мали вони особисті переживання духовних реальностей чи ні. Філософ Альфред Н. Уайтхед вважав, що релігія - це те, як людина справляється зі своєю самотністю (або в іншому пере-воді: релігія - засіб уникнути людської самотності). Скотт Хат-Філд визначав релігію як поведінку, процес або структуру, які хоча б частково орієнтовані на надприродне. Дон Свенсон оп-ределяет релігію в термінах священного: «Релігія - це індивідуальний чи колективний досвід сприйняття священного, який втілює себе в міфології, ритуалах, етос, а крім того інтегрований в організацію» 5. Пауль Коннеллі підходить до суті справи в такий спосіб: релігія корі-
релігія »протиставлялося« хибним религи-ям »- грецької та римської, які розглядає-валися як невдалий, демонічне наслідування божественному зразку християнської релігії. Це давало також можливість відірвати язиче-
ство від його культурного контексту, і таким обра-зом відкривався шлях для примирення християн-ства з античною культурою, для її асиміляції християнством.
Великі географічні відкриття, знайомство з Новим Світом привели до подальшого роз-
4 Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона. СПб. 1899. Т. XXVl-a. С. 539.
нітся в спробі людини уявити або впорядкувати свої вірування, почуття, фантазії та дії, які з'явилися у нього у відповідь на пережив-вання або зіткнення з чимось священним, таємничим або духовним 6. У Дж. Фрезера релігія є «примирення і умиротворення сил , що стоять вище людини, сил, які, як вважається, спрямовують і контролюють хід природних явищ і людського життя ». Як така релігія «со-стоїть з теоретичного і практичного елементів, а саме з віри в су-ществование вищих сил і з прагнення умилостивити їх і догодити їм» 7.
Бог один - релігій багато
Американський соціолог Дж. М. Йінгер 8 визначає релігію як систе-му вірувань і дій, за допомогою яких група людей вирішує вис-шие проблеми свого життя: існування смерті, зла, страждань, провини. Релігія - це спроба знайти відповіді на розчарування і смутку, трагедії, парадокси і стислість життя. Іншими словами, це спроба знайти мету життя і сенс існування. Ось чому вона постає у нього засобом «релятивації» людських нещасть і страждань, інтерпретованих як елементи вищого блага. Згідно Йінгеру, слово «релігія» може бути зведено або до латинського religere, що означає «зв'язувати разом», або до religare, що означає «повторювати» або «перегравати». Для видного аме-риканського соціолога Р. Беллаха релігія є сукупність символічних обрядів і дій, які пов'язують людину з граничним состояни третьому його існування. «Релігія - це людське ставлення до священний-ному світоустрою, - упевнений представник феноменологічної соціо-логії Пітер Бергер, - яке включає в себе всі людські істоти; іншими словами, це вірування в світопорядок, сенс якого так само включає і перевершує людини ». На думку Г. Бермана, рели-гія - не просто набір доктрин і звичаїв, що відносяться до сверх'естествен-ному, а вираз людьми колективної заклопотаності з приводу вищого сенсу і мети їхнього життя відповідно до розділяється вірою і відданістю духовних цінностей 9.
6 Connelly P. Definition of Religion and Related Terms (www.darc.org).
7 Фрезер Дж. Золота гілка. М. 1987. С. 54-55.
9 Берман Г. Дж. Право і релігія (www.msps.ru).
Згідно соціобіології, релігія - одна з найдавніших і ефек-них захисних систем, безпосередньо пов'язаних з можливостями чоло-веческого розуму і тіла, а також з проблемою виживання. Надійність цієї системи дозволила людині крім проблеми виживання зайнятися і дру-шими предметами, в тому числі дослідженням власної природи і ок-ружа світу 10. Згідно з однією з версій, релігія - будь-яка система ве-вання в Бога або богів, часто включає ритуали, етичний кодекс і філософію життя ". При такому широкому трактуванні під релігію підпадає-ють не тільки язичництво, християнство або буддизм, але також атеїзм, Агно-стіцізм, гуманізм і етична куль-туру, оскільки в них є своя фило-софія життя і вони специфічним чином ре ают питання про существова-ванні Бога або богів. Адже атеїзм - це теж вчення про божественне. Для того щоб заперечувати божественне, атеїзм повинен виділити його, розробити його поняття, зайнятися критикою інших навчань про божественне, з'ясувати мож-ли-зв'язок між божественним і людським і, врешті-решт, по-ставити на місце божественного щось інше. А якщо атеїзм - це лише осо-бая різновид богослов'я, значить, атеїстична філософія є філософія релігійна. Сама по собі релігія є практикою, вважав А. Грант, а тому її сутність полягає майже виключно в оби-чаях і обрядах 12.
Webster's New World Dictionary визначає релігію як специфічну систему вірувань і культів, які нерідко припускають також етічес-кий кодекс поведінки і якусь філософію. У вітчизняних словниках та-ється, зокрема, таке визначення: релігія - тип світогляду, а так-же відповідну поведінку і специфічні (культові) дії, ос-Нова на вірі в існування надприродних сил (бога або богів), або на становленні певної системи культів; ту чи іншу конкурують-ве віросповідання, історичні форми розвитку релігії (буддизм, християнство, іслам та ін.).
Якщо узагальнити численні визначення релігії, то їх можна све-сти до наступних базових положень:
1. Релігія - один з компонентів духовної сфери суспільства поряд з культурою, освітою і наукою.
2. Релігія -один із фундаментальних інститутів людського суспільства.
3. Релігія - сфера суспільної свідомості (поряд з ідеологією, науч-ними знаннями, буденними думками), відмінною рисою ко-торого є віра в надприродне.
4. Релігія - специфічний тип світогляду і світовідчуття, тобто со-сукупними поглядів на світ як творіння Бога.
5. Релігія - сукупність моральних принципів, що регулюють спосіб життя і поведінку людей, які поділяють дане вірування.
6. Релігія - система вірувань і дій, за допомогою яких реша-ються фундаментальні питання людського життя.
7. Релігія - група, спільнота, союз або організація безлічі лю-дей, пов'язаних єдиною вірою і взаємними зобов'язаннями (церков-ні парафії, релігійні громади та братства, чернечі ордени, секти).
8. Релігія - світогляд і світовідчуття, а також пов'язане з ними поведінку людей, яке визначається вірою в існування сверх'ест-жавної сфери, яка в зрілих формах релігії виражається поня-ством божества або Бога.
9. Релігія - сукупність ритуальних дій, що становлять культ, в яких релігійна людина висловлює своє ставлення до Бога і про-ращается до нього в молитві, жертвопринесенні і т.п.
У широкому сенсі під релігією мається на увазі один з найважливіших елементів духовної культури, у вузькому сенсі (конкретна релігія) - це духовна спільність людей, що має спільне походження, що характеризують-ющаяся певної догматичної і культової специфікою і не зводь-травня до більших організмам такого ж характеру . Релігія в останньому своєму значенні має ієрархічну структуру. Багато конкретні рели-гии часто поділяються на гілки нижчого таксономічного рів-ня, а ті, в свою чергу, - ще більш низького порядку і т.д. Так, людина, дотримуючись християнства, може бути прихильником однієї з його гілок, наприклад протестантизму, належати до такої форми протестантизму, як баптизм, і бути членом однієї з баптистських релігійних органі-зацій, припустимо Південної баптистської конвенції 13.