Ми продовжуємо публікувати численні документи з архіву Єгора Гайдара, що характеризують те тяжке становище з продовольством, в якому опинилася країна до моменту приходу команди реформаторів в уряд
Заступнику Голови Ради Міністрів Української РСР
Міністру сільського господарства і продовольства РРФСР
У поточному році, з урахуванням пропозицій з місць, з питань стимулювання закупівель зерна Верховною Радою Української РСР і Радою Міністрів Української РСР визначено ряд додаткових заходів по закупкам зерна в державні ресурси.
Якщо в попередні роки додаткове стимулювання закупівель зерна здійснювалося після виконання колгоспами, радгоспами та іншими сільськогосподарськими підприємствами держзамовлення, який в цілому по РРФСР становив 47 млн.тонн, то в поточному році стимулювання здійснюється після виконання продподатку (30,8 млн. Тонн).
Зерно, що закуповується понад продподатку, оплачується за договірними цінами, а за гречку, рис і зернобобові оплата за такими .Ціна здійснюється з першої тонни. Таким чином, стимулювання закупівель зерна істотно змінилося на користь його виробника за рахунок зустрічної продажів автомобілів, тракторів, інших матеріально-технічних ресурсів і товарів народного споживання. Обсяги виділених ресурсів дозволяють закупити понад уточненого продподатку до 10 млн.тонн зерна. Однак, незважаючи на вжиті заходи, продаж зерна державі йде вкрай повільними темпами.
На наш погляд, що склалося незадовільний стан із закупівлями зерна пояснюється наступним:
Багато керівників на місцях під приводом несприятливих погодних умов навмисне занижують врожайність і валовий збір, домагаються в республіканських органах зниження ним встановлених обсягів продподатку і держзамовлення.
Подібні приклади спотворення фактичного стану справ з урожайністю і валовим збором з метою зниження продподатку і держзамовлення мають місце по Башкирської, Татарській, Чуваської, Марійській, Північно-Осетинської, Мордовської республік, Волгоградської, Воронезької, Самарської, Рязанської, Оренбурзької і іншим областям.
У цій ситуації за вказаними або інших територій було б переглянути зміни в встановлених обсягах продподатку і держзамовлення. За нашими розрахунками, за рахунок об'єктивної оцінки в держресурси можна залучити до 4 млн.тонн зерна.
Крім того, на закупівлі зерна негативно позначається затримка з реальним надходженням техніки, маттехресурсов і товарів народного споживання від Росагроснаб Мінсільгосппроду РРФСР, Мінторгу РРФСР і Центросоюзу РРФСР.
В таких умовах колгоспи, радгоспи та інші сельхохпредпріятія широко використовують в реалізації зерна бартерні угоди, безпосередньо з підприємствами, організаціями та іншими покупцями. У багатьох з них є прагнення не продавати зерно в даний час в рахунок договірних зобов'язань з розрахунком, що вони в подальшому, при виникненні ускладнень з державними ресурсами, будуть продавати його на більш вигідних умовах.
З метою більш стійкого формування державних: хлібних ресурсів вважали б за необхідне вжити заходів відповідальності до керівників РСР, країв і областей, які не виконують вимог про передачу техніки та маттехресурсов об'єднанням хлібопродуктів, і зобов'язати керівників промислових підприємств забезпечити першочергові поставки їх для зустрічного продажу за зерно.
А.Д.Куделя ГАРФ.А-527. Оп.7.Д.9151.Л.180-183