Євроакції (euroequities) - це пайові цінні папери, які випускаються у валюті, яка є іноземною для емітента, і розміщуються одночасно на кількох національних фондових ринках. Євроакції котируються в офшорному фінансовому центрі (найчастіше в Лондоні, рідше в Люксембурзі і Сінгапурі). Розміщуються євроакції, так само як і єврооблігації, міжнародними банківськими синдикатами і купуються за євровалюти.
Ринок евроакций з'явився в 1983 р і з тих пір розвивався швидкими темпами в основному завдяки активній участі ТНК в якості емітентів. Уже в 1986 р обсяг емісій евроакций склав 7 млрд. Дол.
Євроакції є більш привабливим інструментом, ніж акції внутрішнього ринку в силу наступних причин:
- відсутність державного регулювання ринку евроакций;
- менші вимоги щодо розкриття інформації;
- можливість міжнародної диверсифікації портфеля цінних паперів;
- неліквідність вітчизняних фондових ринків;
- більш низька вартість залучення коштів;
- розпорошення власності серед зарубіжних інвесторів;
- запобігання націоналізації власності.
Таким чином, за багатьма параметрами євроакції є більш вигідним інструментом, ніж акції внутрішнього ринку, як для інвесторів так і для емітентів.
Разом з тим слід врахувати, що розміщення евроакций на зарубіжних ринках - досить витратна і тривала процедура, яка під силу лише великим компаніям, що відрізняється прозорістю, міжнародним рівнем корпоративного управління та перспективами швидкого зростання. Саме тому лідерами серед емітентів евроакций є великі транснаціональні корпорації.
Незважаючи на ряд переваг даного інструменту, зростання обсягу ринку евроакций був нетривалим, оскільки кризові явища в світовій економіці загальмували його розвиток. На сьогоднішній день ринок евроакций значно поступається за обсягами єврооблігаційного ринку, залишаючись ринком великих корпорацій світу. Так, в середині 90-х років обсяги пропонованих до розміщення евроакций становили всього 4-7% сукупного обсягу емісій цінних паперів на євроринку.