Чинним правом в Республіці Казахстан є норми Конституції, відповідних їй законів, інших нормативних правових актів, міжнародних договірних та інших зобов'язань Республіки, а також нормативних постанов Конституційної Ради і Верховного Суду Республіки. Конституція має вищу юридичну силу і пряму дію на всій території Республіки.
У Республіці Казахстан визнаються ідеологічне і політичне різноманіття. Не допускається злиття громадських і державних інститутів, створення в державних органах організацій політичних партій. Громадські об'єднання рівні перед законом. Не допускається незаконне втручання держави в справи громадських об'єднань і громадських об'єднань в справи держави, покладання на громадські об'єднання функцій державних органів, державне фінансування громадських об'єднань.
У Республіці Казахстан визнаються і рівним чином захищаються державна і приватна власність. Власність зобов'язує, користування нею повинно одночасно служити суспільному благу. Суб'єкти і об'єкти власності, обсяг і межі здійснення власниками своїх прав, гарантії їх захисту визначаються законом.
Земля і її надра, води, рослинний і тваринний світ, інші природні ресурси знаходяться у державній власності. Земля може знаходитися також у приватній власності на підставах, умовах і в межах, встановлених законом.
У Республіці Казахстан державним є казахську мову. У державних організаціях і органах місцевого самоврядування нарівні з казахською офіційно вживається українська мова. Держава піклується про створення умов для вивчення і розвитку мов народу Казахстану.
Президент Республіки Казахстан є главою держави, його найвищою посадовою особою, що визначає основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики держави, і які представляють Казахстан всередині країни і в міжнародних відносинах. Президент Республіки - символ і гарант єдності народу і державної влади, непорушності Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Президент Республіки забезпечує узгоджене функціонування всіх гілок державної влади і відповідальність органів влади перед народом. Президент Республіки Казахстан обирається відповідно до конституційним законом повнолітніми громадянами Республіки на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на п'ять років.
Парламент Республіки Казахстан є вищим представницьким органом Республіки, що здійснює законодавчі функції. Термін повноважень Парламенту - чотири роки. Повноваження Парламенту починаються з моменту відкриття його першої сесії і закінчуються з початком роботи першої сесії Парламенту нового скликання. Повноваження Парламенту можуть бути припинені достроково у випадках і порядку, передбачених Конституцією. Організація і діяльність Парламенту, правове становище його депутатів визначаються конституційним законом. Парламент складається з двох палат: Сенату і Мажилісу, що діють на постійній основі.
Сенат утворюють депутати, які обираються по дві особи від кожної області, міста республіканського значення і столиці Республіки Казахстан на спільному засіданні депутатів всіх представницьких органів, відповідно області, міста республіканського значення і столиці Республіки. Сім депутатів Сенату призначаються Президентом Республіки на термін повноважень Парламенту.
Мажиліс складається з шістдесяти семи депутатів, які обираються по одномандатних територіальним виборчим округах, що утворюються з урахуванням адміністративно-територіального поділу Республіки і з приблизно рівною кількістю виборців. Депутат Парламенту не може бути одночасно членом обох палат.
Уряд здійснює виконавчу владу Республіки Казахстан, очолює систему виконавчих органів і здійснює керівництво їх діяльністю.
Конституція Казахстану складається з 9 розділів:
Розділ 1 Загальні положення
Розділ 2 Людина і громадянин
Розділ 3 Президент
Розділ 4 Парламент
Розділ 5 Уряд
Розділ 6 Конституційна рада
Розділ 7 Суди і правосуддя
Розділ 8 Місцеве державне управління і самоврядування
Розділ 9 Прикінцеві та перехідні положення
Зміни та доповнення до Конституції Республіки Казахстан можуть бути внесені республіканським референдумом, проведеним за рішенням Президента Республіки, прийнятим їм за власною ініціативою, пропозицією Парламенту та Уряду. Проект змін та доповнень до Конституції не виноситься на республіканський референдум, якщо Президент вирішить передати його на розгляд Парламенту. Рішення Парламенту приймається в цьому випадку в порядку, встановленому Конституцією. Встановлені Конституцією унітарність і територіальна цілісність держави, форма правління Республіки не можуть бути змінені.
Конституційні закони повинні бути прийняті протягом року з дня набрання Конституції в силу. Якщо закони, названі в Конституції конституційними, або акти, що мають силу таких, були прийняті до моменту вступу її в силу, то вони приводяться у відповідність з Конституцією і вважаються конституційними законами Республіки Казахстан. Інші названі в Конституції закони повинні бути прийняті в порядку і строки, що визначаються Парламентом, але не пізніше двох років з дня набрання Конституції в силу.
Чинне на момент вступу в силу Конституції законодавство Республіки Казахстан застосовується в частині, що не суперечить їй, і протягом двох років з дня прийняття Конституції має бути приведене у відповідність з нею [8].
3.4. Конституційні засади державотворення Узбекистан