На одній стороні панелі МДФ є проріз яка називається паз, на іншій стороні цієї ж панелі є щось схоже на бортик званий шип.
Все кріплення полягає в вставлянні шипа в паз.
При каркасному методі кріплення, якщо каркас виготовлений з дерев'яних рейок, використовують або саморізи, або не великі цвяхи.
Якщо каркас з профілів, то для кріплення вибирають кляймери, їх в свою чергу кріплять за допомогою шурупів.
Такої необхідності немає, якщо монтаж панелей МДФ здійснюється клейовим методом. то клей наноситься на всю поверхню панелі МДФ, клей називається "рідкі цвяхи".
Іноді, при монтажі панелей МДФ в ванну кімнату, або інше приміщення з підвищеною вологістю, рекомендують шви промащувати безбарвним силіконом-герметиком (рекомендують деякі майстри).
Але це все "казки", в цьому методі більше мінусів ніж плюсів, ну по-перше силікон треба тут же прибирати, бо застиглий силікон видалити з панелі архі складно, а найголовніше, якщо в приміщенні погана вентиляція, то силікон в стиках не допоможе .
Панель МДФ вся приходить в непридатність, а не тільки в місцях стикування.
модератор вибрав цю відповідь найкращим
Панелі МДФ нічим не стикуються! У деяких панелей є спеціальний стикувальний замок, але вони досить дорогі, а у звичайних панелей є паз, куди вставляється наступна панель. Перш ніж вставляти, в цей паз заганяється саморіз, або спеціальний клямра який служить одночасно кріпленням панелі в напрямну. Коли в паз вставляється наступна панель, її просто так звідти вже не висолопиш. Тим більше не потрібно проклеювати, тому як панелі повинні мати якусь деформацію.
