БУЛГАКОВА Віра Опанасівна
«Я дуже зворушений твоїм і Варін побажанням мені в моїй літературній праці. Не можу висловити, як іноді болісно мені доводиться. Думаю, що це Ви зрозумієте самі.
Я шкодую, що не можу послати Вам мої п'єси. По-перше, громіздко, по-друге, вони не надруковані, а йдуть в машинних рукописах, списках, а по-третє - вони нісенітниця.
Справа в тому, що творчість моє розділяється різко на дві частини: справжнє і вимучені. Кращою моєю п'єсою справжнього жанру я вважаю 3-актное комедію-буф салонного типу «Віроломний татусь» ( «Глиняні женихи»). І якраз вона не йде, та й не піде, не дивлячись на те, що комісія, слухала її, реготала в продовження всіх трьох актів. Салонна! Салонна! Розумієш. Ех, хоча б побачитися нам коли-небудь всім. Я прочитав би Вам що-небудь смішне. Мрію побачити своїх. Пам'ятайте, як іноді ми реготали в №13 (Будинок Булгакових на Андріївському узвозі в Києві, прообраз «будинку Турбіних» в «Білій гвардії» і «Днях Турбіних». - Б. С.)?
У цьому листі посилаю тобі мій останній фейлетон «Тиждень освіти», річ зовсім ерундовую, та й до того ж вузько місцеву (імена акторів). Хотілося б послати що-небудь інше, але не виходить ніяк. Крім того, посилаю три обривочка з оповідання з підзаголовком: «Данина захоплення». Хоча вони і обривочкі, але мені чомусь здається, що вони будуть цікаві вам. Не дивуйся мізерної надсилання! Просто на пам'ять кілька друкованих рядків і програма Турбіних (від п'єси «Брати Турбіни» з епохи революції 1905 р збереглася тільки надіслана Б. програмка. - Б.С.) А «Тиждень» - зразок того, чим доводиться мені пробавлялися ».