Для введення оптичного сигналу в оптичний кабель (і відповідно його прийому на іншій стороні кабелю) служать спеціальні оптичні приймачі, які на практиці зазвичай вбудовуються в SFP модулі, призначені для установки в самі різні мережеві пристрої, або ж безпосередньо в оптичні порти пристроїв.
Розглянемо, як відбувається безпосереднє з'єднання декількох мережевих пристроїв за допомогою волоконної оптики. Нехай у нас є два комутатора з роз'ємами для підключення SFP модулів (якщо немає комутатора з роз'ємами для установки SFP модулів то можна використовувати схему комутатор - медіаконвертер).
У SFP порти комутатора встановлюються SFP модулі.
До роз'ємів, встановлених SFP модулів, підключаються оптичні пасивне (фактично теж оптичний кабель, але містить тільки 1 або 2 волокна і має більш просту конструкцію), іншим кінцем оптичні пасивне підключаються до роз'ємів оптичного кросу. Оптичні пасивне можуть мати різні оптичні конектори на своїх кінцях, вибір конкретної моделі (з певними коннекторами) визначається оптичними роз'ємами SFP модулів і роз'ємами оптичного кросу.
Оптичний крос грубо кажучи вдає із себе металеву коробку з роз'ємами, до яких зовні підключаються оптичні пасивне, а всередині пігтейли (в загальному то половинка оптичного патч-корду, що застосовується для оконцовиванія магістрального оптичного кабелю). Так само всередині оптичного кросу розташовані спеціальні касети і пристрої для фіксації кабелів.
З іншого боку в оптичний крос заходить магістральний оптичний кабель, який буде з'єднувати дві вилучені майданчика.
Якщо зібрати всю схему воєдино, то вона буде мати наступний вигляд: