Бондаренко Т.Г. Топчій В.М. Розведення в неволі сибірських рисей // Розведення цінних і рідкісних видів тварин. Збірник наукових праць ЦНИЛ Главохоти РРФСР. Москва, 1987.С. 166-171.
РОЗВЕДЕННЯ У НЕВОЛІ сибірської рисей
Після місячного карантину рисята були переведені на експозицію в клітку площею 20 м 2. в якій був камен-ний грот з вмонтованим всередині дерев'яним лігвом раз-мером 1х1х1 м. Розмір лазу в гроті 30x30 см. У середині вольєри похило до гроту було встановлено стовбур дерева для лазіння. Три сторони вольєри і дах - гратчасті, поло-вина даху покрита шифером.
З першого дня спільного утримання в новій клітці кон-фліктних ситуацій між тваринами не виникало. Самка відразу зайняла домінуюче положення і зберігає його за со-бій ось уже шість років.
Протягом перших п'яти днів після пологів самка повністю відмовлялася від м'яса, пила трохи бовтанки з молока і яєць; повністю з'їдати порцію м'яса початку через два тижні після пологів і з переходом на м'ясну їжу відмовилася від бол-тушки. В цей же час самця вперше пустили в клітку до сам-ке, коли вона з дитинчам (самкою) перебувала в лігві. Са-німець заглядав в грот, навіть заходив туди ненадовго, до дітей, х-нишу поставився з інтересом, без агресії. Самка присутність самця сприйняла спокійно. З цього дня рисей днем утримуючи-ли разом, відокремлювали самця па ніч до досягнення рисі місячного віку.
Розвиток рисі відбувалося трохи швидше, ніж це було з первістком. Ставлення дорослих рисей до малюка було дуже доброзичливим і терпимим. Вони вилизували його, дозволяли лазити по собі, тріпати за хвіст. Липси з азартом грала з рисі, але коли занадто загравав, мати від-ганяла старшу дочку.
У 1983 р доросла самка народила 28 травня в 17 год 30 мінв клітці на підлозі, так як будиночок був зайнятий Липси. Хвилин через 15, вигнавши дочку, вона забрала рисі в грот, де народила ще двох. Всі три рисі в виводку були самцями. Поведінка дорослих при вирощуванні молодняка було таким же, як і в минулому році, за винятком того, що молода самка ста-ла проявляти до малюків більше материнської турботи, пере-став бачити в них тільки іграшку. З цього виводка до осені в зоопарку був залишений один самець, який отримав, кличку Вагай. Двоє інших передані в зоопарки країни.
У 1984 р вагітними були вже обидві самки. Першою народила Липси. Близько 13 год 25 травня вона пішла в грот, і в 15 ч з боку робочого коридору ми спостерігали родові сутички. Спочатку, як тільки Липси сховалася в будиночку, туди заглядали мати і Вагай, але потім вони забралися на грот і більше її не турбували. Батько інтересу до подій не виявляв. На наступний ранок новонародженого не виявили. Очевидно, Липси його з'їла. Швидше за все, це пояснюється тим, що вона народжувала вперше, і материнський інстинкт у неї проявився-достатньо.
29 травня в третій годині дня почала народжувати доросла самка. Вона пішла в дерев'яний будиночок перегінній клітини і народила там двох кошенят (самця і самку). Рисята розвивалися швидко і че-рез три тижні стали виходити з будиночка. Всі дорослі, в тому числі і однорічний самець, дуже дбайливо ставилися до ма-лишам і захищали їх від відвідувачів і обслуговуючого пер-соналу, коли між молодими і людьми порушувалася критична дистанція. У віці десяти місяців рисят відправили через Зоооб'едіненіе в Канаду.
У 1985 р 25 травня в гроті народила старша самка, а 29 травня в цьому ж гроті народила Липси, хоча в суміжній клітці знаходив-ся вільний будиночок. Кішки лежали поруч, головами в проти-воположние боку, і Ліна вилизувала Липси після пологів. Кошенята лежали між ними. Їх число відразу встановити не вдалося, так як самки, особливо молода, були дуже агрес-пасивного.
До досягнення малюками місячного віку обидві самки весь світловий день перебували з ними в гроті. Годувалися вони тільки вночі. Голоси малюків ми постійно чули. Їх виявилося троє - два самця і самка.
Протягом півтора місяця самки вирощували малюків разом, і ми припускали, що вони вважають їх загальними. Але подальші події показали, що ми не праві. У віці близько двох місяців рисята одного разу влаштували бійку; двоє, граючи, стали нападати на третього. Мами тут же втрутилися в їх «бійку», і, захищаючи кожна своїх, побилися між со-бій вже всерйоз. Старшу самку терміново довелося перевести в перегінну клітку. Малюки ж через решітку шибера име-ли можливість ходити з клітки в клітку. Так нам вдалося встановити, що у старшої самки два малюки, у Липси - один. Через кілька днів самок з'єднали, і вони продовжували сов-місцево виховувати рисят. Поведінка самців щодо де-тенишей було таким же, як і в попередні роки.
Спостереження за рисятамі дозволили нам виявити Незнач-які етапи розвитку молодняка. Рисята народжуються сліпими, із закритими слуховими отворами, вкриті світло-коричне-по-сірим однотонним ювенальним хутром. Маса немовлят-них до 300 м На 12-й день у них повністю відкриваються гла-за. У 17 днів вони вже реагують на рухомі предмети, ши-п'ят, але на лапах ще довго стояти не можуть, хоча повзають швидко. У цьому віці у них вже повністю прорізаються ікла. У 3-4 тижні рисята починають виходити з лігва, у них проявляється дослідницький інстинкт. Самка внима-кові стежить за дитинчатами, далеко від будиночка не відпускає і при наближенні людей до клітки забирає їх у будиночок. У півторамісячному віці рисята починають набувати про-порції дорослої тварини, на вухах з'являються пензлика. З півтора місяців рисята починають їсти м'ясо від шматка, жи-вої корм - кроликів, морських свинок, яких вбиває і по-трошь мати (табл. 1).
Раціон молодняку різного віку
Віковий період 3-4 місяці для молодняка є критичним. В цей час організм рисі найбільш воспри-імчів до захворювання вірусним ентеритом котячих, тому щеплення необхідно робити в двомісячному віці.
У три місяці закінчується лактаційний період, і рисята переходять на самостійне харчування м'ясом. В цей час воз-ника небезпеку захворювання рисят рахіт. Складність про-профілактику рахіту полягає в тому, що не можна індивіду-ально згодувати кожному рисі необхідні препарати, по-кільки рисі не поїдаються отримані порції м'яса відразу, а їдять його протягом багатьох годин. Один звір може є поне-многу з усіх шматочків черзі. Всі разом рисі не їдять, частіше одночасно годуються 2-3 звіра. Спроби відокремлювати молодняк і годувати індивідуально до успіху не привели, тому що рисята хвилюються і повністю відмовляються від корму.
Бовтанку з молока і сирих яєць рисі п'ють неохоче. Єдиний спосіб змусити лактуючим самкам пити бол-тушку - майже повне виключення з раціону води. У рисят же спрацьовує рефлекс наслідування і вони привчаються пити молоко з яйцями.
У період зростання і розвитку молодняку м'ясо для всієї груп-пи обмазували сиром і посипали мінеральними добавка-ми. Всередину порцій робили ін'єкції тривитамина. 1-2 рази на тиждень рисі отримують живий корм: кроликів, морських сві-нок, курей, качок, гусей.
Подібні заходи дозволяють нам вирощувати здоро-вий молодняк, який до однорічного віку досягає раз-мерів дорослої тварини.
З досвіду нашої роботи можна зробити деякі висновки.
До розмноження рисі приступають у віці трьох років, хо-тя перші спроби спарювання у Вагая ми спостерігали в годо-валом віці. Тривалість вагітності у рисі 70-74 дня. Пологи частіше відбуваються в другій половині дня і припадають на останні числа травня. Знаходяться в цей час в клітці інші члени сім'ї проявляють інтерес до проісходяще-му і відносяться без агресії до новонародженим. Рисі схил-ни до суспільного способу життя. Домінуюче становище в сім'ї займає самка-родоначальниця. Решта дорослі члени сім'ї перебувають на одному щаблі ієрархічних взаи-моотношеній і повністю приймають її верховенство. У спокуса-ного створеної сім'ї у вихованні сеголетков крім самки беруть участь самець і молоді попередніх виводків. Самки в період пологів і вирощування потомства надають одна дру-гу допомогу, але, добре відрізняючи своїх дитинчат від чужих, в конфліктній ситуації захищають їх один від одного.