«Бімбо! Говорить собака! ЧУДО ПЕДАГОГИКИ! »
Всім хотілося подивитися на це диво. Всі поспішали потрапити в цирк. Люди слухали собаку, і дивувалися. Багато перестали розмовляти по-собачому. А старий циркач і Бімбо раділи.
Але ось одного разу до Бімбо прибіг Капризка.
Вони швидко подружилися.
- Бімбо! - сказав Капризка. - Говори слова навпаки. Це дуже смішно.
- Публіці може не сподобатися, - відповів Бімбо.
- Нічого! Дуже навіть сподобається! - запевняв Капризка. - Ти тільки спробуй.
І Бімбо спробував.
Він став говорити слова навпаки. Замість МАМА виходило Амам. Замість РИБА виходило Абир. А з ЗДРАСТЕ якесь ЕТСАРДЗ.
Люди в цирку реготали. Але старого артиста це не сподобалося. Він не любив, коли люди сміються даремно. Акробат заборонив Бімбо говорити слова навпаки.
Тоді Капризка сказав:
- Ха! Старий заздрить тобі. От і все.
- Неправда! - намагався заперечити Бімбо.
- Ні правда! Ні правда! - кричав Капризка. - Коли говорить він, ніхто не сміється. Ось йому і завидно.
Потім Капризка став дратувати Бімбо:
- Ех ти, знаменитий, а в нашийнику ходиш. Як пес паршивий.
- Ну і нехай, - відповідав Бімбо.
Але Капризка Не вгамовувався.
- Несправедливо виходить, - вголос міркував він. - Публіка плескає тебе, а розкланюється господар. Ніби це йому аплодують.
«І правда, господар мені тепер ні до чого», - подумав Бімбо.
А Капризка знай під'юджує:
- Циркач твій в ліжку спить. А ти на підлозі, ніби проста собака. Він їсть за столом, з тарілки. А ти з миски, в кутку.
Капризка дуже хотів посварити Бімбо з господарем. І це йому вдалося. Одного разу Бімбо поїв з тарілки господаря. Потім ліг в його ліжко.
Старий циркач покарав Бімбо. А Капризка тут як тут. підмовляє:
- Давай від нього втечемо. Назовсім!
Бімбо послухався. Втекли.
В якомусь місті Бімбо сам прийшов в цирк.
- Я Бімбо! Хочу виступати без господаря, - сказав він.
З тих пір Бімбо виступав один. Він радів, що ляскають йому одному. І ходив без ошийника.
У цирку Бімбо навмисне калічив слова. Але тепер публіка сміялася над ним самим.
- Який смішний і дурний пес, - розповідали про нього люди.
Але ж якщо весь час говорити слова навпаки, вони забуваються.
І Бімбо забув все слова.
Він став звичайною собакою. Тоді Капризка втік від нього. З простий собакою Капризка дружити не захотів.
Щодуху помчав Бімбо в Простореченск до свого господаря. Але там його не знайшов. Артист, покинутий іншому, від горя захворів.
Говорили, що бідний добрий старий помер.
Голодний і нещасний бродив Бімбо вулицями. А потім став жити в покинутому старому будиночку. Навколо будувалися нові великі будинки, а цей робочі залишили навмисне. На пам'ять. Робочі з новобудови часто приходили сюди. Вони любили відпочивати під яблунями.
Іноді робочі приносили для Бімбо їжу.
Бімбо уважно слухав їхні розмови. А коли все йшли, повторював слова. Він дуже хотів знову навчитися говорити.
І мріяв про зустріч з Капризка. Щоб задати йому як слід.