Банки грабують людей, а раніше було навпаки, фінансово-економічний блог, фінансова грамотність,

Так, так, саме так: якщо раніше грабіжники банків переслідувалися за законом, то їх судили і вішали. Або навіть не судили, але вішали. Зараз банки грабують людей абсолютно легітимно. І вони навіть не обходять закон, а абсолютно чітко при цьому діють в рамках закону. Це що ж виходить, що грабувати людей законодавчо дозволено? Виходить так ...

Тепер ще один парадокс. Ось я пишу «банки грабують людей«, але ж банк - це обслуговуюча організація. Як же так виходить тоді. Чому прийшовши в гарний готель, ви отримуєте сервіс: вас зустрінуть, все пояснять, проводять, будуть прибирати «нишком» коли вас немає, щоб не заважати ... але варто перейти поріг банку, ви з подивом розумієте, що це не банк вас обслуговує, а ви його? Чому в готелі ви в черзі не варті, а в банку простояти кілька годин взагалі не проблема? В готелі дуже швидко розуміють, що вам потрібно і не заважають, якщо розуміють, що спілкуватися ви не розташовані. При цьому в банку обов'язково підійде дівчина, яка буде розмножувати вам мізки, розповідаючи які у них є нові акції, запропонує навчити вас користуватися новим «банкоматом», в який ви будете безповоротно і регулярно запихати ваші ж гроші. Я не про все банки зараз говорю, не всі з них я бачив. Але про відомий всім «Сбербанк» я вже факт не збрехав, погодьтеся. А масове відкликання ліцензій у інших банків якраз йде найбільше саме в його користь.

Банки грабують людей, а раніше було навпаки, фінансово-економічний блог, фінансова грамотність,

PUBLISHED by catsmob.com

Чому у нас відсутній регулятор банківської діяльності як такої? ЦБ є акціонером Ощадбанку і в цьому сенсі ніяк не може бути регулятором. Чому зростання кількості банків в усьому світі це нормальна ситуація, розвиток конкуренції, а у нас в країні кількість банків постійно регулярно і цілеспрямовано скорочується? Хоча на це питання у мене відповідь якраз є незалежно від того в якому разі якими б благими намірами не була офіційно встелена ця дорога. А модель проста: уявіть що у нас всього десять банків і їх послугами користується тисяча осіб. Ок, а тепер давайте відкличемо ліцензії у шести банків з десяти. В результаті отримуємо чотири діючі банки і п'ятсот їхніх клієнтів плюс ще 500 клієнтів, які залишилися без банківського «обслуговування». Куди вони всі підуть? Правильно, в решту чотири банки. В результаті що ми маємо на сухому залишку? Правильно, застрелили відразу чотирьох зайців одним пострілом:

1. Ми всім сказали, що не спимо в тяжкий час економічної рецесії, більше того пильнуємо: закриваємо погані банки, які нібито могли б обдурити людей. Ну це привід такий, за сценарієм якого і проходить масовий відгук ліцензій. Тобто в очах не думаючої і задурманена телевізором громадськості ми молодці.

2. Ми усунули своїх конкурентів в нерівній і раптової конкурентній боротьбі.

3. Ми залучили нових клієнтів в свій (ми ж акціонери) Сбербанк.

4. Ми залякали все решта банки, щоб голову не піднімали, інакше з ними буде те ж саме.

Не вірите, що банки грабують людей? Добре, ще приклад. Що таке договір? Правильно, це угода сторін. У нормальній ситуація одна зі сторін дає шаблон договору іншій стороні, яка може внести свої зміни та пропозиції. Зрештою сторони йдуть на взаємні поступки і укладають договір. Хто-небудь з вас пробував банку свої умови запропонувати? Гаразд, це занадто, давайте простіше: хто-небудь з вас пробував хоча б один привід або кому в договір з банком включити або навпаки прибрати звідти? Укладений між вами і банком договір тільки юридично називається договором: всі умови договору дотримані, підписи сторін є. Але де факто ви підписуєте не договір, а вирок самому собі. Саме так руйнуються сім'ї, виганяються на вулицю навіть маленькі діти. Адже приходите ви в банк за кредитом в більшості випадків не від хорошого життя, ну а банк на цьому наживається по максимуму, знаючи, що ви зараз підпишете все що завгодно. Якщо так і далі піде, скоро почнуть право першої шлюбної ночі вимагати, напевно, причому дрібним шрифтом ... Ну да ладно, це вже сарказм.

P.S. Візьму кредит - заплачу. Щоб правильно поставити наголос в останньому слові потрібно розуміти, що немає кредиту - немає сліз. Цю фразу, напевно, потрібно було винести в епіграф.