Доїхати до станції метро "Автово"
Слово «Автово» - фінського походження. З середини XVII століття на місці нинішнього району перебувала фінська громада «Аухтуа», що означає або «пустку» або «піщаник». Втім, для розваги петербуржців була придумана легенда, якою пояснювалися виникнення назви «Автово» наступним чином:
Після катастрофічної повені 1824 року імператора Олександр I відвідав найбільш постраждалі від стихійного лиха місця. В одній з таких сіл, до государя звернувся старий старець, який почав перераховувати нажите непосильною працею і понесене водою: «Все, батюшка цар, загинуло. Ось у афтово будиночок весь віднесло, у афтово - двох коней, у афтово - чотирьох корів затопило, афтово ... »Статут від монологу, Олександр запитав:« Добре, це все у Афтова, а у інших, що загинуло? »Тут на допомогу імператору прийшли придворні, які пояснили царю, що беззубий дідусь замість «цього» каже «афтово». Олександр розсміявся і наказав побудувати для жертв вірші нову села під назвою «Афтово».
Першими жителями Автово були фіни і іжори. Крім традиційних промислів, пейзане, підробляли пристроєм трактирів, адже їх село лежала на людному Петергофском шосе, що веде в імператорські резиденції і до Кронштадту. На початку XIX століття в Автово перевели казенний чавуноливарний завод і серед місцевих мешканців з'явилися робітні люди.
У 1824 році Автово сильно постраждало від повені, і Олександр I дійсно виділив кошти на відновлення села. У цій частині легенда повністю відповідає дійсності. Нове поселення знаходилося якраз в районі станції метро «Автово».
На початку XX століття Автово продовжує залишатися селом, де знімали дачі небагаті петербуржці. Петербурзький листок за 1909 рік писав: «дачне селище Автово - село між Лігова і Нарвським шосе. Від Петербурга шість верст, від казенної лавки дві з половиною версти. Повідомлення тільки кінне, але так як не у дачників, ні у селян немає коней, то повідомляються «на своїх двох» ...
У 1930-е-е роки Автово виявилося в центрі уваги міської влади. Плануючи розвивати місто в південному напрямок, вождь Ленінграда, Андрій Жданов, намітив цей район як зони перспективної забудови. У ті дні «Червона газета» писала:
«На самому краю міста, за Кіровським заводом, на місці де вулиця Сутички згортає до Петергофскому шосе, будуються нові квартали АвтоВей - одного з центральних районів майбутнього Ленінграда».
Будівельні роботи під керівництвом професора А.А. Оля почалися в 1936 році. До початку війни, в Автово були побудовані дві школи, понад тридцять житлових будинків, кілька дошкільних установ. Квартири в нових будинках заселяли головним чином робочі з довколишніх заводів.
Розвитку Автово завадила блокада. У 1941 році по межі району стала пролягатиме лінія фронту. Жителів Автово виселили з нових, щойно збудованих будинків, які стали спішно перетворювати в опорні пункти оборони Ленінграда.
У 1955 році в Автово була прокладена одна з перших ліній метро. Сьогодні це гарний район забудований сталінськими будинками. Центром нового Автово є Комсомольська площа з пам'ятником «Героїчному комсомолу». Мало хто знає, що під пам'ятником закладена капсула з посланням комсомольців 1968 року наступним поколінням. Текст послання починається словами «Ми не заздримо вам ...»