Автор - Коркін владимир

ти не Блюй, капітан, це зовсім не шторм і не качка,
це просто вертіння корита у відкритій воді,
по коров'ячі мумукнув, ось тут потонула собачка,
натургеньів потім повестушку про важку долю,
ну а нам, маріманам, хоч якір заточений - в жопу,
хоч написав на груди - але від моря ніяк не втекти, -
доберемося з мішку не пішки, так хоча б - автостопом,
і на благенькому човні упливём, щоб честь дотримати,
щоб пісні про нас, або, може, легенди склали,
як ми, в синіх наколках, легко підкорювали моря.

на матроський скриню кине дівчинка жменьку пилу
і в пустельну далечінь буде довго виглядати зоря.

не застиг сенс.

не застиг сенс забуті слова,
засяє світлим німбом слава,
біліє кульбаба-голова,
а ті, що зліва, - нині стали праворуч,
і смак від життя став зовсім інший -
НЕ вермутом гірчить, а корвалол ..

під жовтеньких вольфрамової дугою
пропалені листок недопалком чи. дієсловом.

на нісенітницю - нісенітницю,
дні - колами по воді,
а у нас ніяк не сліпо
погуторіть про долю.
і коли ж поглаголем ми?
хіба що - на небесах.

бідолашний бродять големи,
потопаючи в словесах.

Куди тобі якір, Володя.
:)

У мене ж імеетца, як у старого рибалки!
:)

Мореман, ти довго плавав. Нині гутарят: якірцем тебе за хлястик або їм же під ключицю. А в ж-у, вульгарно, несучасно. Хоча у кожного свій вік в якому він перебуває. Це заради жарту, не прийми всерйоз. Як життя, друже? Твій споглядач. ))))

Професіонал! - і все тут.
+5!