На прикладі самої навороченной комплектації Люкс з дизельним двигуном і 7-місцевим салоном ми спробуємо розібратися наскільки цікавий автомобіль в цілому, чи корисні додаткові опції або від них можна сміливо відмовитися і, звичайно, розберемося з позашляховий потенціал цього среднеразмерного SUV.
Підійти до автомобіля непомітно не вийде - приймач реєструє ключ в зоні дії і включає підсвічування порогів і простору під ними, а також освітлення салону - любителі виділитися будуть виразно задоволені. Відмикання замків дверей активується дотиком до внутрішньої частини ручки при відкриванні, що дуже зручно і не вимагає додаткового натискання кнопок на ручці або пульті.
Інтер'єр Prado 150 лаконічний, але не позбавлений нальоту розкоші і аристократизму, поєднуючи в собі класичні елементи оздоблення під дерево і сучасні пластикові деталі сріблястого кольору.
Один з трьох тест-пілотів, які спробували тестовий автомобіль, оцінив крісло водія як тісне і незручне. Що стосується мене, то з ростом 192 см і статурою в 95 кг влаштуватися зручно за кермом виявилося простіше простого, цьому сприяють регулювання сидінь і рульової колонки з сервоприводами. На далеких перегонах я відчував себе дуже комфортно, якщо не брати до уваги кута панелі кнопок склопідйомників, який неприємно упирався в ліву коліно.
Всередині підлокітника розташувалося невелике холодильник з підставкою для 4 пляшечок з водою. Холодильник працює автономно від установок клімат-контролю, але вимагає включеного кондиціонера.
Кліматична система має три зони: водій, передній пасажир і задні пасажири, при цьому верхні повітроводи є як для заднього дивана, так і для третього ряду сидінь.
Управління кліматичною системою в ручному або автоматичному режимі доступно для всіх трьох зон, причому задній можна управляти як з центрального пульта, так і з пульта для пасажирів.
Було б безглуздо припустити, що топова комплектація не оснащена якісною мультимедійною системою з можливістю завантаження шести компакт-дисків, підключення зовнішніх пристроїв і сенсорним дисплеєм, на який виводяться свідчення штатної навігації і, навіть, календаря-органайзера.
Навігаційна система дозволяє ділити екран на дві частини і в непогано орієнтується в межах великих міст і їх приміських зон.
Перебравшись на задній диван зі зручними широко відкриваються дверима знаходимо можливість регулювання кута нахилу спинок і положення сидінь в поздовжній площині. Спинки і сидіння регулюються окремо одна від одної, а середня частина може бути складена для перевезення довгомірних предметів.
Складені другий і третій ряд сидінь утворюють практично рівну підлогу, збільшуючи об'єм багажного відділення 7-місцевого салону з 520 до 1833 літрів, причому при розкладеному третьому ряду, обсяг багажника становить всього 104 літра.
Розкласти третій ряд сидінь можна за допомогою сервоприводів, управління якими здійснюється кнопками на стійці багажника або з пульта управління, доступного при відкиданні правого заднього сидіння. А ось покласти за розкладеними сидіннями валізу середнього розміру вже не вийде, обсяг багажника в такому стані дорівнює всього 104 літрів. Автобуса з Prado вийде.
У салоні два роз'єми «прикурювача» на 12 вольт, а в багажнику справжнісінька розетка європейського стандарту на 220 вольт. Потужність невелика - всього 100 Вт, але для підключення ноутбука цілком достатньо.
Для запуску двигуна ключ діставати не обов'язково. Всі автовиробники потихеньку переходять на використання його дистанційного розпізнавання і управління запалюванням з допомогою кнопки старт-стоп. Дана опція, що включає і згадану систему відмикання дверей, доступна вже в комплектації Комфорт.
До роботи двигуна немає ніяких претензій - в салоні автомобіля шум і вібрації знаходяться на дуже комфортному рівні. При запуску в холодну пору року буде корисний включається з салону режим «швидкого прогрівання» на холостих обертах.
До чого причепитися ми теж знайшли - в списку опцій відсутня підігрів рульового колеса і задніх сидінь. Не можна замовити автомобіль з встановленим на заводі автономним обігрівачем, місце для якого під капотом безумовно є. А в якості дрібного бурчання зазначу, що непогано було б мати можливість автоматичного складання дзеркал при замиканні автомобіля - дрібниця, але дуже зручна в міському середовищі.
На цьому власне і все зауваження в плані комфорту. Втім, на двох тестових автомобілях в одному і тому ж місці жив противний "цвіркун", який періодично прокидався при роботі двигуна в діапазоні 1500-1700 оборотів в хвилину. Дрібниця, але.
Трилітрового турбодизеля, що видає 173 к.с. і крутний момент в 420 Н * м, цілком достатньо для впевненого старту і маневрування в міському потоці, але спроба різко прискоритися на трасі або обігнати вантажівку на короткому відрізку змушує понервувати. Начебто і вистачає, але. Немає азарту в поведінці автомобіля і доводиться трохи почекати, поки коробка перемкнеться на передачу нижче, а двигун розкрутиться до максимальної потужності.
Фари не мають денних «ходових вогнів», але відрізняються хорошими характеристиками світла. У темний час доби світлову пляму досить для руху в нормальному режимі.
Рульове управління на гідному рівні. Не варто забувати, що управляємо 2,5 тонною махиною, а не спортивним GT86, відповідно, такий же гостроти рульового як у спортивного снаряда в Prado годі й шукати, але рулится він передбачувано, з виразним зворотним зв'язком і грамотними налаштуваннями зміни зусилля при повороті коліс на парковці або низькій швидкості.
Незважаючи на аеродинамічний козирок над заднім склом, сніг, вода і бруд миттєво закидають його до повної непрозорості.
Немає претензій і до гальм. Автомобіль відмінно зупиняється при екстреному гальмуванні і адекватно сповільнюється при пригальмовуванні в потоці. Є деякий «кивок носом», але згадуємо що ми в середньорозмірний SUV і питання як би відпадають.
І в поворотах Prado хороший, та настільки, що хочеться в наступний увійти ще на більшій швидкості, перевірити, невже і там не звалиться убік. Всьому виною система кінетичної стабілізації кузова KDSS, яка чудово справляється зі своїми функціями, утримуючи кузов від крену в поворотах настільки, що змушує відчути небезпечну вседозволеність.
Prado 150 має відмінну оглядовість, а дзеркала заднього виду практично позбавлені мертвих зон, дозволяючи водієві спокійно маневрувати.
Наступним плюсом дорогих комплектацій є адаптивна підвіска з регульованою жорсткістю амортизаторів. У режимі Комфорт система розпускає амортизатори і дозволяє кузову м'яко розгойдуватися, буквально усипляючи пасажирів, але досить перевести в нормальний режим щоб зайва м'якість зникла.
У режимі Спорт Prado чи не перетворюється в табуретку, але цілком достойно для своїх габаритів і маси збирається і змінює характер поведінки. За проведений за кермом час я неодноразово користувався різними режимами, в залежності від умов руху, і назвати цю систему примхою у мене не вистачить совісті.
У будь-якому з режимів роботи амортизаторів, автомобіль чудово відпрацьовує нерівності, найчастіше дозволяючи не знижувати швидкості руху на хороших прикладах однієї з бід нашої країни. Пробити підвіску до відбійників в розумних умовах руху у нас не вийшло, а стрибати з трампліна на автомобілі за три мільйони було б не дуже правильно, хоча. якщо нам дозволять, ми це обов'язково зробимо.
Електропроводка і роз'єм управління жорсткістю амортизаторів знаходяться над верхнім важелем і відкриті для бруду, солі і сторонніх предметів. Однак у нас нарікань до вузла не виникло.
Паркуватися у вузькому просторі з таким видом набагато простіше, а от як потім вибратися з автомобіля - в інструкції не вказано.
Чи є претензії по ходовим якостям Prado? Читаємо перший абзац розділу - двигуна хоч і вистачає, але все таки хочеться трохи більше чуйну реакцію на бажання швидко прискоритися і набрати швидкість без затримок і необхідності сильно розкручувати двигун. Ще є зауваження до розташування блоку кнопок управління режимами роботи підвіски та ін. Розташованими праворуч від рульової колонки - просунути туди руку і вибрати потрібну в русі, нелегке завдання.
на бездоріжжі
У найнижчій точці - під заднім мостом (саме мостом), кліренс становить 220 мм. Кволу захист днища з вікном вентиляції під переднім бампером дуже легко пошкодити або зам'яти при наїзді на перешкоду. На одному з двох тестових автомобілів хтось до нас уже впорався з цим завданням і дуже успішно. До речі, це непоганий показник умов, в яких експлуатувався автомобіль при купівлі вживаного Prado.
Запасне колесо краде простір під заднім свесом, але пневмопідвіска дозволяє нівелювати цей момент.
Пневматичними елементами в задній частині автомобіля можуть похвалитися не всі комплектації, а ось їх реальна користь неоднозначна. З одного боку, пневмоелементи дозволяють вирівняти становище кузова при серйозній завантаженні багажника або на бездоріжжі, щоб підняти висить знизу запаску. З іншого боку, з'їхавши з асфальту ви раніше знесете передню захист або будете використовувати її в якості відвалу, ніж зіткнетеся з необхідністю підняти задню частину кузова.
Наскільки пневматика надійна у нас відомостей немає, але покопавшись на тематичних форумах особливих зауважень до вузла ми так і не знайшли.
Позашляхова панель управління: включення і регулювання швидкості «повзе режиму», включення зниженого ряду передач, включення блокувань міжосьового і заднього міжколісного диференціалів.
Для комплектацій Престиж і Люкс доступна система «повзучих режиму» (Crawl Control). Відповідно до інструкції виробника дана система дозволяє автомобілю рухатися без зупинки в умовах бездоріжжя або вибратися, якщо вже застряг, дозволяючи водієві думати тільки про управління. На вибір пропонуються п'ять швидкостей руху в такому режимі.
Природно ми не могли не зазнати це чудо технічної думки і виїхали на найближчий припорошений снігом пагорб. Автомобіль повільно і ривками поїхав вгору, але сидіти в ньому в цей момент було реально страшно - все тріщало і сіпалось, немов це не машина преміум-класу, а бойовий танк, хоча в останньому я відчував себе впевненіше і спокійніше.
Забратися в цю гірку «повзе режимі» виявилося страшно, а просто додавши газу - найпростішим справою.
Робота системи заснована на автоматичному управлінні тягою двигуна і розподілі крутного моменту на різні колеса шляхом пригальмовування протилежних. В принципі, все це відбувається і при звичайному русі по бездоріжжю, тільки трохи м'якше, а за тягою доводиться стежити водієві.
При з'їзді в глибокий сніг «повзе режим» повівся куди краще, відключаючи при торканні педалі газу або гальма, але миттєво підхоплюючи при відпуску педалей, не даючи автомобілю зупинитися.
Наша думка, що для не має уявлення про їзді по бездоріжжю людини, ця система стане корисним помічником на снігу, піску або в грязі, але в іншій ситуації, використання наявних блокувань і грамотне управління дадуть набагато більший ефект і допомогу електроніки буде тільки шкодити.
Втім, виробник і залишає водієві право вибору - включати чи ні.
Вибір алгоритмів роботи електроніки для різних територій TSS здійснюється через дисплей панелі приладів з пульта управління на рульовому колесі.
Системами зміни алгоритму роботи електронних систем в залежності від дорожніх умов вже нікого не здивувати і Toyota також пішла на поводу у моди і пропонує скористатися режимами «вибору території» TSS при з'їзді з асфальту.
Водієві доступні режими: бруд / пісок, каміння, пухкий грунт і купини, які можна вибрати тільки в положенні 4L (знижений ряд передач роздавальної коробки), при цьому автоматично активується і передня камера.
Варто відзначити, що в комплекті до автомобіля йде дуже гідне керівництво по водінню в умовах бездоріжжя. Я погортав цю книжку і треба віддати належне - нічого незрозумілого в ній немає, а тільки практичні поради та рекомендації.
При активації режимів вибору території TSS, зображення з передньої камери доповнюється відображенням стану та траєкторії руху передніх коліс.
Тяги двигуна для руху внатяг більш ніж достатньо, - більш того, старт на знижених передачах надмірно різкий і доводиться працювати лівою ногою з гальмом, щоб зовсім акуратно рушити з місця в складних умовах. Включення зниженого ряду раздатки і включення блокувань диференціалів вимагає деякого часу для того, щоб електроніка вибрала момент і перевела вузли в відповідне положення. При цьому всі електронні помічники типу ABS і курсової стійкості відключаються автоматично.
Забір повітря здійснюється з верхньої частини правого крила. Легко «наковтатися» води не вийде.
З точки зору руху в умовах бездоріжжя, під капотом все організовано належним чином - забір повітря здійснюється з верхньої частини правого крила, блок керування двигуном винесений наверх, тільки генератор виявився в самому низу і йому загрожує прийом ванн навіть при переїзді через самий нудний струмок.
При розумному підході Toyota Land Cruiser Prado дозволяє досить багато на бездоріжжі, якщо не забувати про те, що автомобіль абсолютно не призначений для серйозних трофі-рейдів без додаткової підготовки і має ряд невдало виступають спереду елементів.
висновок
Toyota Land Cruiser Prado 150.
Toyota Land Cruiser Prado 150 залишає позитивне враження з урахуванням названих зауважень. Скаржитися на велику кількість електронних систем в наші дні - значить скаржитися на всі тенденції автомобілебудування, а в цілому це хороший компроміс великого автомобіля для міста і далеких подорожей, якому не шкідливо іноді пройняти по розбитій грунтовці або з'їхати до лісового озера.
Питання тільки в тому, що виклавши кругленьку суму за лаковані боки, про позашляхових можливостях свого коня багато будуть замислюватися в останню чергу.