Цей древній інструмент винайшли понад дві тисячі років тому - в епоху, коли люди вважали Землю центром Всесвіту. Астролябію часто називають першим комп'ютером, але як би спірно звучало це твердження, безсумнівним залишається той факт, що цей інструмент оточує аура таємничості і містичної краси.
2. Так для чого ж призначалася астролябія і як вона допомагала нашим предкам? По-перше, вона дозволяла вираховувати такі величини, як час - по положенню сонця і зірок на небі. Як і у випадку з комп'ютером, ви вводите інформацію і на виході отримуєте результат. Зазвичай астролябії виготовляли з латуні, і вони були близько 15 сантиметрів в діаметрі. Але як можна бачити на фотографіях, зустрічалися і більші зразки.
3. На лицьовому боці малювалося зоряне небо, а на ньому 20 найяскравіших зірок. Перше питання, яке приходить в голову: якщо древні вважали, що Земля знаходиться в центрі Всесвіту, чи могли правильно працювати ці пристрої? Адже насправді Земля обертається навколо Сонця. Наші предки, проте, знали відносні розміри Землі і Сонця і приблизну відстань між ними. А грунтуючись тільки на тому, що ми можемо бачити, між гео і геліоцентричної системи немає різниці, по крайней мере, з точки зору математики.
4. Рухливі деталі встановлювалися навпаки поділів часу доби і дати, і на лицьовій стороні інструменту показувалося відповідає цьому моменту карта неба. Який у цьому сенс? За допомогою астролябії вирішувалося безліч астрономічних проблем. Найпростіша це, звичайно, визначення часу. Також люди могли вирахувати час сходу і заходу Сонця. Крім того, прилад дозволяв визначати напрямок; так астролябія була безцінним «компасом» для мусульманських вчених, які направлялися в Мекку.
5. До пізнього Середньовіччя астролябія була одним з основних інструментів астрономії. За кілька століть винайшли безліч астролябій, але найбільш поширена планісферіческая, в якій небесна сфера проектується на площину екватора. Про засади такої проекції говорили ще за 150 років до Різдва Христового, однак, вважається, що перший прилад створили набагато пізніше. Насправді, те, що ми називаємо астролябією, вже було на службі у астрономів до 400 році.
6. Астролябія, як і багато іншого, прийшла з давньої Греції. Відомо, що греки вивчали проекції астролябії ще за дві сотні років до нашої ери. Теорія згодом була викладена Гіппократом, який народився в ніку, що в Малій Азії. Який зв'язок з Грецією? Всі свої дослідження він проводив на острові Родос (Греція), там же написав безліч робіт по тригонометрії.
7. Але коли теорія знайшла фізичне втілення? Коли вперше людина взяла в руки астролябію? Перша згадка про пристрій, що нагадує астролябію, зустрічається у Марка Вітрувія поліонние, який помер в 26 році до нашої ери. Він описує годинник в Олександрії, у яких був обертовий диск із зображенням зірок. Може, це була прародителька астролябії?
8. Хоча цього і немає прямих доказів, але Клавдій Птолемей (помер в 168г. Н.е.) в своїх рукописах (з його бібліотеки в Олександрії) згадує якийсь пристрій, дуже схоже на те, про який ми зараз говоримо. А так як він багато написав про геометрію системи Земля-Сонце, яка є основою роботи астролябії, справедливо було б припустити, що він пов'язаний і з її створенням. Більшість істориків від астрономії вважають рік 150 н.е. датою появи першої астролябії.
9. Часи змінюються. І ось через три століття (і знову в Олександрії) християнська громада міста звинувачує в поклонінні сатані Гіпатію - жінку, яка займалася вивченням математики і філософії. Серед інших предметів для її «ритуалів» згадується і астролябія ... Натовп накинулася на неї серед білого дня, її згвалтували і стратили. Сталося це в 415 році від Різдва Христового. Її учень, Теона Олександрійський, залишив безліч записів про використання астролябії. Однак її застосування на заході була заборонена майже на тисячу років.
10. Цікаво, що після загибелі Гіпатії, Захід остаточно втратив астролябію, коли впала Римська імперія, і для Європи настали Темні століття (раніше середньовіччя). Багато втрачено було з давньогрецької науки для Західної Європи. Її мешканці почали лояльніше ставитися до елліністичним - язичницьким - технологіям з великою підозрою. Однак вони збереглися в ісламському світі, де знайдено безліч свідчень їх використання та розвитку.
11. До Європи астролябію повернули маври Андалусії. Можливо, без іспанських арабів епоха Ренесансу ніколи б і не наступила. Чесно кажучи, знання арабської Андалусії в дванадцятому столітті поширилися по всій Європі. І багато західних уми стікалися в такі міста як Кордоба, які вони вважали центрами «загубленого знання». Грецькі тексти, які вже неможливо було знайти в Європі, існували в таких місцях на арабському. Там книги перевели на латину, і астролябія знову постала перед європейською публікою.
12. І хоча ці пристрої в середині сімнадцятого століття були замінені на більш досконалі прилади, астролябія використовується і до цього дня - в основному для викладання астрономії. І не тільки тому, що становить велику історичну цінність, її ще використовують за призначенням. І все ж зараз астролябія, за великим рахунком, це красиве і загадкове інструмент древніх астрономів.
13.
14.
15.
16.
17.
