Це перш за все федеральний суд.Арбітражний суд розбирає суперечки між різними організаціями і підприємствами, і відповідно виносить по ним рішення. Розглядає економічні суперечки в сфері підприємницької діяльності, попереджає порушення законодавства в економічній сфері і т.д.
Я знаю точно, що рішення арбітражного суду не підлягають оскарженню.
На рахунок правил подачі заяв в АС, чесно скажу не знаю, так як не чула про це. Тому знайшла інформацію в інтернеті. За загальним правилом позовна заява подається в АС за місцем знаходження відповідача. Позов до відповідача, місце знаходження або місце проживання якого невідомо, може бути пред'явлений в АС за місцем знаходження його майна, або за останнім його місцем знаходження.
Так як моїй професійною сферою є представництво в арбітражних спорах (правда зараз "відпочиваю" в декретній відпустці), хочеться дати правильну і грамотну відповідь на це питання.
Левова частка справ, розглянутих арбітражним судом це суперечки різного роду між юридичними особами та індивідуальними підприємцями. В основі своїй це економічні суперечки.
В першу чергу це будуть заборгованості по оплаті і прострочення платежів. А далі вже різні варіанти порушення умов договору (невідповідність якості, ненадання послуги, несвоєчасне постачання і т. Д.).
Також в арбітражному суді встановлюється право власності на майно, в тому числі і на нерухоме майно юридичних осіб, в разі спору.
Розглядаються і справи про визнання будь-яких угод недійсними.
Арбітражний суд займається справами про створення організацій, їх ліквідації або реорганізації. А так же вирішує питання про випадки відмови в реєстрації підприємств.
В Арбітражному суді розглядаються справи про банкрутство підприємств.
Спори між акціонерними товариствами і захист ділової репутації.
Державні органи можуть виступати і як позивач, і як відповідач, і як третю особу (особа не заявила самостійного вимоги, але має інтерес до процесу).
Це в загальних рисах.
В Арбітражному процесі може брати участь і фізична особа. Наприклад якщо це учасник товариства з обмеженою відповідальністю або акціонер.
Також громадянин може подати заяву про банкрутство підприємства (тут довго розписувати як і за яких обставин він може це зробити.)
Є ще такий вид діяльності як фермерське господарство. Воно не є юридичною особою. Але глава фермерського господарства після певної процедури реєстрації може брати участь в арбітражних справах.
Розповім ще один невеликий прецедент з моєї практики. У підприємства були фінансові претензії до громадянина який не має статусу індивідуального підприємця. Було укладено договір. У договорі було визначено підсудність - арбітражний суд. Але арбітражний суд відмовив у розгляді даного спору. Даний спір розглядався в рамках цивільного провадження.
Так що робимо висновок, що якщо в суперечці з юр. особою бере участь громадянин, то розгляд справи завжди буде відбуватися в рамках цивільного провадження. За винятком випадків прописаних в Арбітражному кодексі. Я їх вище описала.
Також треба враховувати, що це я розглянула першу інстанцію арбітражного суду.