Як правильно розрахувати розмір лікарняного допомоги працівника
У даній статті будуть розглянуті наступні основні питання:
- Як визначити розрахунковий період
- Як враховувати премії при визначенні середнього заробітку
- Які документи потрібні контролерам з ФСС
Для розрахунку розміру лікарняного посібника зручно скористатися наступним алгоритмом:
Етап 1. Визначаємо розмір страхового стажу
У разі, коли страховий стаж працівника перевищує шість місяців, то сума лікарняного береться в процентах від його середнього заробітку в наступному розмірі:
- при стажі до 5 років розмір лікарняного складе 60% від середнього заробітку;
- від 5 до 8 років - 80%;
- понад восьми років - 100%.
Існує ряд винятків із загального правила. Лікарняний в розмірі 100% середнього заробітку незалежно від страхового стажу виплачується в разі:
Для точного определния розміру стажу зручно скористатися таблицею.
Етап 2. Визначаємо розрахунковий період
Максимальна тривалість розрахункового періоду не може перевищувати 365 днів (366 днів - у високосний рік). Що робити у випадках, коли співробітник ще не відпрацював повного року? Тоді розрахунковий період обчислюється з першого дня роботи і до кінця місяця, що передує місяцю настання непрацездатності.
Зверніть увагу на наступні випадки:
Етап 3. Здійснюємо коригування розрахункового періоду
Періоди хвороби, перебування у відпустці, відрядженні і всі інші періоди, коли за працівником зберігався робоче місце і середній заробіток, до розрахункового періоду не входять. Технологія їх виключення дуже проста: з 365 (366) днів або фактичної тривалості розрахункового періоду слід відняти кількість календарних днів, протягом яких працівник був на лікарняному, у відпустці, відрядженні і т. Д.
Як правильно обчислити розрахунковий період, якщо співробітниця до своєї хвороби перебувала у відпустці по догляду за дитиною? В цьому випадку середній заробіток слід розраховувати виходячи з кількості календарних днів у місяці настання непрацездатності. Пояснимо на прикладі.
Етап 4. Визначаємо суму виплати працівникові
При визначенні суми виплат за розрахунковий період потрібно враховувати всі виплати, передбачені системою оплати праці у роботодавця, в тому числі премії, які встановлені трудовим або колективним договором, положенням про преміювання, положення про оплату праці і т. Д. До розрахунку не включаються суми відпускних , лікарняних, відрядження та інші нарахування.
Зверніть увагу: щомісячні премії, які виплачуються разом із зарплатою за конкретний місяць, і всі інші премії включаються до розрахунку середнього заробітку по-різному.
Щомісячні премії та винагороди, які виплачуються разом із заробітною платою даного місяця, включаються в заробіток того місяця, за який вони нараховані.
Всі інші премії, в тому числі премії, які виплачуються більш ніж за один місяць, потрібно враховувати в тому періоді, коли вони нараховані в повній сумі. Причому незалежно від того, за який період видається премія.
Відзначимо, що якщо в розрахунковому періоді працівник не мав ніяких нарахувань, то посібник потрібно вважати виходячи з тарифної ставки або посадового окладу. Наприклад, так слід вчинити, якщо співробітниця вийшла з відпустки по догляду за дитиною і відразу пішла на лікарняний, навіть не приступивши до роботи.
Етап 5. Визначаємо розмір середнього денного заробітку
Щоб обчислити розмір середнього денного заробітку, необхідно суму виплат, нарахованих за розрахунковий період (Етап 4), розділити на число календарних днів в цьому періоді (Етап 3).
Етап 6. Визначаємо розмір денної допомоги
Розмір денної допомоги визначається наступним чином: розмір середнього денного заробітку (Етап 5) множиться на відсоток в залежності від страхового стажу (Етап 1).
У разі, коли страховий стаж працівника не перевищує 6 місяців, то ні на який відсоток множити середній заробіток не слід. Посібник таким співробітникам потрібно порівнювати не з максимальним, а з мінімальним обмеженням.
Етап 7. Порівнюємо розмір денної допомоги з максимальною і мінімальною величиною
Максимальну (мінімальну) суму допомоги потрібно розділити на кількість календарних днів у місяці хвороби і порівняти отриману величину з фактичним розміром денної допомоги.
Якщо фактична величина менше встановленого обмеження, допомога виплачується виходячи з отриманої суми. В іншому випадку співробітник може отримати максимальну (мінімальну) величину допомоги.
Етап 8. Виплачуємо допомогу
Остаточний розмір допомоги визначається так: добовий обсяг допомоги (фактичний або розрахований виходячи з величини обмеження) множиться на число календарних днів, зазначених у листку непрацездатності.
Розглянемо розрахунок лікарняного на прикладі.
Розрахуємо суму допомоги по тимчасовій непрацездатності. Припустимо, що в місцевості, де працює працівник, введений районний коефіцієнт у розмірі 15%.
1. Визначимо середній денний заробіток.
Для цього суму нарахованого за розрахунковий період заробітку розділимо на кількість календарних днів у розрахунковому періоді:
(20 000 руб. Х 12 міс.). 365 дн. = 657,53 руб.
2. Визначимо розмір денної допомоги по тимчасовій непрацездатності.
З огляду на, що страховий стаж працівника на момент настання тимчасової непрацездатності склав 6 років 9 місяців, посібник потрібно розрахувати в розмірі 80% від середнього заробітку:
657,53 руб. х 80% = 526,02 руб.
3. Порівняємо денний розмір допомоги з його максимальною величиною.
Денний розмір допомоги не перевищує максимально можливу величину, отже, посібник потрібно вважати із середнього заробітку працівника, скоригованого на відсоток в залежності від страхового стажу.
4. Визначимо розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності:
526,02 руб. х 7 дн. = 3682,14 руб.