Акварель є один з видів живопису водяними крас-ками 19.
Темпера і клейовий живопис також належать до водячи-ним фарбам; але між цими трьома видами фарб є вельми істотна відмінність. До складу сполучного речовини акварелі входить переважно клей рослинного від-ходіння, до складу же темпери - клей переважно тваринний, до складу клейових фарб - виключно тваринний. Крім того, сполучна речовина темпери завжди складається з емульсії, тоді як в речовині акварелі емуль-ся не є обов'язковою.
До XVII століття акварель не мала самостійного зна-ня, а грала лише допоміжну, службову роль в спокуса-стве. Але, починаючи з XVII століття, вона вже стає самостоя-них родом живопису в Англії. На початку ж XIX століття акварель як самостійне мистецтво з'являється і в дру-гих країнах Західної Європи. У Росії близько 1880 року було засновано спеціальний «Суспільство художників-акварелістів» 21.
За довгий час свого існування акварель змінила склад сполучного речовини і методи виконання, але як за старих часів, так і в недавні часи вона звичайно готувалася таким чином, що фарби її легко розчинялися у воді по висиханні; в теперішній же час деяким видам акварель-них фарб (гуаш) надають до певної міри нерозч-рімость.
склад акварелі
У наш час виготовляється кілька видів акварельних фарб: 1) тверді фарби, які мають вигляд плиток різної форми, 2) м'які фарби, що укладаються в фаянсові чашечки, 3) медові фарби, що продаються, подібно темпері і олійних фарбах, в олов'яних тюбиках, і 4) гуаш - рідкі фарби, укладені в скляні банки 22.
Сполучною речовиною всіх кращих видів акварельних кра-сік служить рослинний клей: гума-арабік, декстрин, трагант і плодовий клей (вишневий); крім того, мед, гліцерин, са-хар-льодяник 23. віск і деякі смоли, переважно смоли - бальзами. Призначення останніх полягає в тому, щоб при-давати фарбам здатність не так легко розмиватися по виси-Ханії, в чому, безумовно, потребують ті з них, які содер-жать в своєму складі дуже велику кількість меду, глиця-рина і т. П .
У більш дешеві сорти акварельних фарб, а також фарб, що призначаються не для живопису, а для креслень і т. П. Входять в якості сполучного речовини також звичайний столярний клей, риб'ячий клей і картопляна патока.
Зважаючи на малу стійкості найголовніших сполучних речовин акварелі неодноразово робилися спроби замінити їх іншими, що володіють більшою міцністю; до сих пір, однак, нічого вартого уваги не було запропоновано. До такого роду нововведень потрібно віднести і два види акварелі: «акварель, що фіксується вогнем», і «акварель на саркоколе». Сполучною речовиною фарб в даному випадку служать віск і смоли-камеді. Обидві названі техніки мало схожі на акварель і, як бачимо, успіху не мали.
Вся краса і сила акварелі полягає в її прозорих фарбах, і тому природно, що вона потребує особливого кра-соковитому матеріалі, який або за своєю природою вже найбільш відповідав би запитам акварелі, або ж ставав таким по-сле відомої обробки. Так як навіть непрозорі за своєю сутністю фарби при тонкому подрібненні отримують відому ступінь прозорості, то одним з найважливіших умов при виробленні акварельних фарб є найбільш тонке їх раз-мельченной.
Жоден із способів живопису не потребує таких тонко подрібнених фарбах, як акварель 24; ось чому і приготов-ня хороших акварельних фарб ручним способом - справа нелегка.
Але крім тонкого подрібнення фарб при виробленні акварелі необхідно дотримання і іншого, не менш важливого умови - фарби повинні бути складені таким чином, щоб поро-шок їх при самому рясному розрідженні акварелі водою «ві-сів» в речовині і не випадав з нього. Тільки за цієї умови «висіння» і поступового осідання на папір ве-щества фарби виходить рівномірна її розкладка; в проти-ном же випадку фарба розподіляється нерівно, утворюючи точки, плями і т. п.
Приготування хороших акварельних фарб досягається, таким чином, найбільш тонким роздрібненням їх і складанні цьо-ням відповідає справі сполучного речовини 25.
Щоб дати деяке уявлення про склад різних видів акварельних фарб, нижче наводиться в загальних рисах їх опи-сание.
Тверді плиткові фарби
За старих часів готувалися виключно тверді аква-рельной фарби, в даний час тверді фарби призначені-ються головним чином для креслярських робіт, для виконання проектів, планів і т. П .; у німців вони звуться «Tushfar-ben». Вищий сорт фарб цього виду служить, втім, і для мальовничих цілей; такі, наприклад, фарби для живопису мініатюр. Найбільш дешевий сорт фарб призначається для шкіл і дітей.
Тверді акварельні фарби виробляються звичайно в різних сортах (feine, extrafeine і т. Д.), Причому як підбір барвистого матеріалу, так і склад сполучного речовини їх цілком залежить від сорту фарб. Тут частіше застосовуються де-шевие сполучні речовини: тваринний клей, що розчиняється в холодній воді, і картопляна патока, але користуються також і гума-арабіка, траганта, медом та ін.
Щоб приготувати тверді акварельні фарби, готують сполучна речовина для них в трьох видах. Найголовнішим з них є розчин гума-арабіка в з'єднанні з цукром-Леден-цом (в пропорції 2 ч. Гуммі на 1 ч. Цукру); крім того, з-представляється розчин чистого льодяника в воді і, нарешті, розчин декстрину. Роблять це на тій підставі, що деякі з кра-сік, наприклад бістро, кармін і гума-гут, не вимагають зовсім гума-арабіка, а для зв'язку їх досить одного льодяника; хро-мовие фарби, в тому числі і смарагдова зелень, в зв'язку з гум-ми-арабіка з плином часу стають абсолютно нерас-твореним в воді, і тому для їх приготування употре-бляется декстрин. Кількісне відношення між порошком фарби і сполучною речовиною повинна бути такою, щоб проба виготовленої фарби можливо менше змінювалася при висиханні. Це ставлення досягається найкраще досвідченим шляхом. Фарби в найтоншому порошку розмішуються з речовиною, і потім тісто їх просушується настільки, що-б можна було формувати його за допомогою металевої форми.
Encre de Chine. Tusche. Indian inc. China inc.
Ця популярна фарба в продаж надходить в готовому ві-де, т. Е. В з'єднанні з речовиною. Приготування її - спеціальність Китаю - батьківщини фарби, де вона Фабрі-кується з незапам'ятних часів. Вже давно, втім, вона Фабрі-кується і в Європі.
Справжня китайська туш видобувається, за свідченням одних осіб, з сажі, одержуваної при згорянні кунжутного мас-ла, в яку втручаються сік кори невідомого нам дерева, а також імбирний сік і витяжка невідомих нам рослин. Сюди ж додається і тваринний клей, і вся суміш аромати-зіруется камфорою або мускусом. За іншими повідомленнями, ки-тайська туш виробляються зі сажі, одержуваної з масла соснових дерев.
Зі сказаного видно, що туш в Китаї виробляється раз-особистими способами і з різних матеріалів, чому і якост-ства продукту досить різноманітні.
У Європі в даний час виходить туш хороших якостей, яка готується з сажі за різними рецептами.
Одне з найважливіших умов приготування гарної фарби полягає в найтоншому подрібненні сажі. Якщо вуглець, з якого складається сажа, за допомогою механічної або химиче-ської обробки перетворити на колоїдальне стан, то величи-на крупинок його буде менше, ніж довжина світлової хвилі. У цьому виді він проявляє найбільшу фарбувальну силу і при-знаходить червоно-коричневий відтінок. Приготована таким чином туш здатна проникати в пори паперу, і після виси-хання вже не змивається водою. У Китаї туш подрібнюється механічним шляхом. В Європі ж для цієї мети застосовуються хімічні способи, завдяки яким можна отримувати дешевший колоїдальний вуглець.
В Європі останнім часом готують туш головним чином в рідкому стані, причому сполучною речовиною її є розчин шелаку в бурі, який при висиханні не розчиняється водою. Туш цю англійці називають Інком; у французів і німців вона йде під назвою рідкої китайської туші.
Туш продається в плитках і стовпчиках, а також в рідкому вигляді - у флаконах. Доброю тушшю вважається та, яка на папері дає чорний тон з приємним, злегка бурим, як би металевим відтінком, в зламі однорідна і склоподібного, легко розчиняється у воді, не утворюючи в ній осаду, скоро сіх-немає і не змивається з паперу при висиханні , причому краю маз-ков її не розтікається.
Для приготування м'яких фарб, які значно лег-че розлучаються водою, ніж тверді фарби, найголовнішим основним матеріалом для сполучного речовини служать ті ж гума-арабік і декстрин, до яких приєднується значитель-ну кількість меду (на 1 ч. Гуммі до 1 ч. меду). Мед вводить-ся в некрісталлізующіхся своїх частинах, т. Е. У вигляді левулози. Крім меду, або замість нього, застосовується і гліцерин.
Речовина, м'яких акварельних фарб складається таким чином: спершу очищається мед, змішується для цього з водою, якою береться в чотири рази за вагою більше, ніж меду; утворюється при цьому піну знімають з меду, і потім випарюють воду, звертаючи медовий розчин в сіропооб-різну рідину. Оброблений таким чином мед сміши-ється з розчином гума-траганта, який береться в кількістю-стве 1/3 всього обсягу меду.
Назва фарб вже вказує на те, що вони повинні з-тримати в складі свого сполучного речовини мед. Останній дійсно становить більшу частину його; гума-арабік ж - меншу частину. Але, крім меду, сюди ж входить і гли-стирол, яким замінюють кілька меду, а при ж-ланіі здешевити фарби мед замінюється картопляної патокою, що не кристалізується.
Копайський бальзам, віск та ін. Вводяться в сполучна віщо-ство акварелі таким чином: нагрівають у фарфоровій чашці 4 частини Копайський бальзаму і кладуть в нього 1 частина смоли мастики і 1/4 частини вибіленого воску. Тримають цю суміш на вогні до тих пір, поки все абсолютно в ній не розчиниться. В отриманий розчин вливається потім 5 частин густого розчину гума-арабіка, і все перемішується до тих пір, поки не напів-чітся одноманітна маса, що нагадує білу мазь і пред-ставлять собою емульсію.
Склад цих акварельних фарб, укладених в скляні баночки, наближається до медовим фарбам, але вони рідкі і з-тримають більше води, ніж медові.
Речовина, гуаші може бути тотожним з акварельними, але може являти собою і емульсію. В по-останньому випадку гуаш матиме темперний характер, але фарби її будуть висвітлюються при висиханні значно силь-неї, ніж то спостерігається в темпері.
Під ім'ям «гуаші для декоративного живопису» (gouaches pour la décoration artistique) фірма Лефрана випустила в прода-жу фарби для живопису панно, макетів і тому подібних де-коратівних робіт. Про речовині цих фарб відомостей-ний немає. Велика частина асортименту їх складається з фарб, мабуть, кам'яновугільного походження.
Потреба в такого роду фарбах у художників несомнен-на, так як звичайні акварельні та гуашние фарби для названих вище цілей зовсім не підходить.
Речовина, декоративної гуаші може бути раз-нообразние, у всякому разі, воно повинно бути дешевше гума-арабіка. Тут може бути застосовний звичайний столярний клеї, у якого особливої обробкою віднімається здатність Студений, або той же клей в суміші з рослинним клеєм. Найбільш кращим сполучною речовиною подібної гуаші буде пшеничний крохмаль, оброблений лугом.
Пшеничний крохмаль є, як відомо, одним з най-більш цінних видів крохмалю. Склад його більш сло-дружин, ніж склад картопляного крохмалю, і клей, отриманий з нього, має гарну сполучною здатне-стю, яка за певних умов зберігається продов-жітельное час. Таким чином, клей, отриманий з одного пшеничного крохмалю, може вже служити хорошим сполучною речовиною для декоративної гуаші. Він не темнить фарби по-добно декстрину і гума-арабіку, внаслідок чого вони приобре-тануть оксамитову матовість, чого не дають інші сполучні речовини.
Рецептура сполучного речовини з крохмалю буде така:
Пшеничного крохмалю 100 м
Води до нього 1300 - 1350 р
Їдкого натру 7,2 м
Приготовлені на цьому речовині фарби рівно і добре лягають - розкладаються на папір, грунтований картон, полотно і всяку матову поверхню, причому сильно світлішають, набуваючи легкий і звучний тон.
Барвистий матеріал для декоративної гуаші може бути вельми різноманітним: тут придатні і мінеральні фарби і фарби-лаки, які не змінюються від слабких лугів. Для фарб ж, які страждають від лугів, сполучна речовина піддається нейтралізації за допомогою соляної кислоти, яка вводиться в сполучна речовина негайно ж після закінчення його приготов-лення малими порціями при постійному помішуванні. Для консервування клею в цьому випадку додається в нього на 100 частин крохмалю 3,5 частини формаліну.
Для плакатів і тому подібної живопису, крім міні-ральних фарб, можна застосовувати фарби штучні, орга-ного походження, що володіють великою звучністю, ка-підступи: літол, пара-червона, гераніум-лак, зелена вірідін, фіолетові, сині, жовті лаки , малахітова зелень і т. п. При бажанні надати велику фортецю сполучній віщо-ству декоративної гуаші можна ввести в розчин крохмального клею столярний клей. Рецептура при цьому зміниться таким об-разом:
Пшеничного крохмалю 100 м
Води до нього 1400 р
Їдкого натру 7,2 м
Клея столярного 10 м
При чистому столярному клеї не потрібно особливої дезінфекції, в іншому випадку користуються фенолом.