Одного разу я вирішила завести аксолотля. Не знаю, чому вибір ліг саме на нього, адже я ніколи раніше не мала справ з холоднокровними (рибки не вважаються) тваринами. Напевно, справа в тому, що після смерті моїх щурів я була морально не готова прив'язуватися до кого-то теплого і пухнастому. Все ж до пухнастиків більше прикипають серцем, адже вони контактні, тягнуться до тебе, шукають спілкування. А потім дуже важко переживати їх смерть. Амфібії, рептилії і рибки якісь більш. відсторонені, що чи: сидить таке ось тварина за склом, дивиться байдуже, плаває або повзає, їсть, погладити його не можна, та й не відповість воно на цю ласку.
Заводити черепашку, жаб, тритонів не хотілося - вже дуже банально. А ось аксолотль - це щось цікаве, незвичайне. Та й симпатичні вони.
Заздалегідь купила акваріум на 60 літрів (і відразу скажу, що це для двох аксов мало, та й для одного впритул), акваріумний фон, термометр, купила 4 кілограми великої (це дуже важливо, тому що аксолотлі можуть наковтатися дрібних камінчиків) річковий гальки, фільтр з аерацією, декор-укриття в формі дуплястою колоди, щоб тварини могли там ховатися. На все це витратила близько 1000 грн.
Як виявилося, купити цих звірків не так вже проблематично (а я-то думала, що це екзотичний дефіцит) і коштують вони не дорого. Я замовляла в харківській компанії, що займається акваріумними рибками та амфібіями, і заплатила 120 грн за пару 6тісантіметрових малюків. Але у заводчиків в весняний період, коли аксолотлі плодяться, можна купити і набагато дешевше.
Перед покупкою простудіювала багато статей про зміст аксолотлів, але все одно зіткнулася з певними труднощами, про які розповім далі.
Першою і основною складністю виявилося підтримання температури води, так як на дворі було літо і вода нагрівалася до неприпустимих 26 градусів. Для аксолотлів це вже мало не окріп, для них 24 - стеля. Що я тільки не придумувала, щоб охолодити воду хоча б до цієї позначки! Пляшки з льодом допомагали ненадовго, хитромудрий термос з акумуляторами холоду був до дупи. Виходом із ситуації став металевий usb-вентилятор діаметром 12 см. Його я встановила так, щоб він постійно (читай "цілодобово") дув на воду. Громіздка конструкція, але дієва. Правда, для більшого за обсягом акваріума і вентиляторів потрібно буде не один, а два. І ще дуже сильно випаровується вода, потрібно доливати її кожні два дні, і на тій межі, де її рівень постійно змінюється через випаровування, на склі утворюється некрасивий наліт і псує зовнішній вигляд акваріума.
Другою проблемою стало висвітлення, так як лампи гріють воду. В принципі, аксолотлі не дуже потребують світлі, але без нього акваріум буде темним і нецікавим, доглядати за ним буде незручно. Знову довелося включати кмітливість, але вихід знайшовся - usb LED лампочка на гнучкій ніжці фірми Kinsach (дуже симпатичний дизайн і якість для Китаю просто відмінне). Лампу я закріпила над акваріумом.
Третин проблемою (і помилкою) стало годування аксолотлів. Годувала я їх живим мотилем з пінцета, їли вони відмінно і добре росли, а потім один акс перестав їсти і став худнути, а слідом за ним і другий. Трохи пізніше я дізналася, що живими кормами годувати не рекомендується, тварини можуть підчепити заразу або отруїтися. Мабуть, саме це і сталося з більш дрібним і слабким аксом. Лікувала я своїх аксов довго, але один видужав, а другий продовжував відмовлятися від їжі, худнув, відставав у рості і, врешті-решт, помер.
Ще трохи пізніше у залишився аксолотля на зябрах почав рости грибок, довелося знову його лікувати і дезінфікувати акваріум.
Мотиля я давати перестала, перевела свого Крокодила на кальмарів, креветок і спеціальний сухий корм JBL Novolotl (до сухого корму довелося привчати, але Крок швидко навчився їсти його з керамічної чашечки від дитячого іграшкового набору).
До речі, в плані харчування аксолотлі прям неймовірно економічні: наприклад, однією туби кальмара вистачає дуууже надовго, тим більше, що з того моменту, як акси доростають до 15 см, їх потрібно годувати через день, а після 20 см - раз в тиждень. Тобто витрати на корм мінімальні.
Зате самого процесу годування потрібно приділяти час, та й певне терпіння потрібно, щоб згодовувати шматочок за шматочком з пінцета. А кидати корм на дно можна, тому що провалиться між камінням і буде псувати воду.
Проблема четверта - догляд за акваріумом. Аксолотлі - засранці, тому потрібно дуже часто мити губку фільтра, сифонить грунт у всьому акваріумі і ще відразу ж прибирати екскременти, щоб вони не зіпсували воду. Довелося прибрати більшу частину гальки, інакше просифонить товстий шар каменів було важко.
І не дивлячись на те, що я ретельно стежу за чистотою і роблю підміни, вода все одно частенько мутніє. Доводиться регулярно вносити корисні акваріумні бактерії, щоб ще і вони переробляли бруд.
А тепер про плюси: аксолотль дійсно симпатичний, незвичайний і милий звірок, мені подобається спостерігати за тим, як він бродить по акваріуму, смішно перебираючи коротенькими лапками. Іноді можна визначити погоду по його поведінці: коли аксолотль плаває ( "танцює") під поверхнею води - чекай дощів. А ще у аксолотлів кумедні дурнуваті мордахі.
Що цікаво - аксолотль виявився зовсім не тупим тваринам. Не дивлячись на те, що Крокодил не може мене бачити, він якось відчуває, що я поруч з акваріумом, і підпливає до переднього скла. Особливо мило, коли я приходжу з роботи, а він вибирається з укриття і як би "зустрічає" мене. А якщо опустити в воду руку, він підпливає і лягає на долоню. Іноді бешкетує і шумно плюхатися хвостом, бризкаючи водою.
Тому і радити заводити цю тварину я теж не буду. Я пораджу добре подумати, а чи вистачить терпіння за ним доглядати, а вже потім заводити.
Яке миле і незвичайне створіння!
Із задоволенням прочитала, дуже пізнавально! Не знала навіть про існування подібної звірятка. Свого часу хотіла завести сову (а ще тарантула, лемура і купу всього), але прочитала про їх відхід, про всіх складних моментах, і зрозуміла, що такого роду вихованці не є забавою, це величезна відповідальність!
Ваш Крок дуже милий, така краса!
Ух ти. Я навіть і не знала про існування такого звіра! Кумедний)))
А він не кусається? А чому він Вас не бачить?
Ось це чудо! Мілашество
Дуже прикольний вихованець)) Вигляд у нього дійсно потішне))
Ой ой. Я про таке істоту навіть не чула до відгуку. Дивне. Але я б таке в руки не взяла. Не люблю склізскіх голих тварюк.
AxinyRay, ой, я теж кого тільки не хотіла завести І сову теж, тим більше, що одного разу знайшла в кущах совёнка. Добре, що вистачило розуму не забирати його додому. А ще про єнота мріяла, але теж почитала статті про його зміст і зрозуміла, що навряд чи подужаю такі складності. Звичайно, кожна тварина вимагає догляду, уваги, турботи, але з якимись вихованцями все ж простіше мати справу.
irina-irina7. буває вистачає за палець, думаючи, що це їжа. Але у аксолотлів зубки настільки дрібні, що людська шкіра їх відчуває як шорсткість, так що не боляче зовсім.
А не бачить тому, що у аксов поганий зір.
Вперше такого бачу - милаха
У мене терпіння б точно не вистачило. Але, Крок, безсумнівно, дуже класний і я з задоволенням полюбловалась фотографіями
Ух ти, я думала таке тільки в мультиках бивает.Я поки прочитала перейнялася симпатією до цього чуда
Дуже забавний звір, але клопітно як його утримувати!