Адміністрація міста Свердловська та свердловського району

Уже 2 місяці, як вступив в силу безвізовий режим між Україною і ЄС, і рівно стільки ж українська влада ламають голову над тим, як бути в «візовий» сенсі з жителями ЛНР і ДНР. Вся справа в тому, що за українськими законами і згідно з міжнародним правом, ми з вами залишаємося громадянами України, а тому маємо повне право отримати біометричний паспорт, і користуватися «безвізом».

У той же час ще в травні поточного року Порошенко «розкапризувався» і виступив з ініціативою видавати жителям Донбасу замість «біометрії» закордонні паспорти старого зразка.

Це безсумнівно відрізало б жителів Республік від можливості безвізових поїздок, якби посол Євросоюзу Хюг Мінгареллі не виступив би з різкою критикою такої дискримінації. В результаті Порошенко вгамувався, а ми з вами поки що можемо користуватися «безвізом».

Що ж несе свердловчаніну цей «екзотичний звір», перспективи туризму або капризи оформлення, розбиралася редакція «ВЕ». А допомагали нам в цьому рідкісні свердловчане, які в силу різних причин (в пошуках роботи або по бізнес-необхідності, наприклад), на власному досвіді знайомі з реальними обставинами. Так би мовити, «бувалі».

6 етапів «біометрії»
Отже, на початку все виглядає досить просто. Вам не знадобиться нічого, крім:
- дійсного українського паспорту (оригінал і 2 копії), тобто з вклеєними фото за віком і без будь-яких позначок республіканських органів;
- ідентифікаційного коду (оригінал і 1 копія).
Тільки з цим документом свердловчаніну можна звернутися за отриманням українського закордонного паспорта. Та не абикакого, а особливого, «біометричним» званого.
І доведеться Вам заради цього документа звітного тридев'ять земель пройти, в ло¬гово чудовиська влізти і сім кар єгипетських випробувати. Інакше кажучи, потрібно:
1. поїхати на українську територію;
2. відвідати один із Центрів надання адміністративних послуг (є в Києві, Луцьку, Кременчуці, Львові, Одесі та найближчий в Харкові), одне з відділень Держпідприємства «Документ» (є в Києві, Харкові, Рівному, Львові, Івано-Франківську та Ужгороді ) або одне з відділень Державної міграційної служби України (ДМС).
3. зайняти чергу (в деяких організаціях, в тому числі і ГМС, це можна зробити через Інтернет) і вижити. тобто дочекатися;
4. здати необхідні документи, тобто заяву, паспорт та ідентифікаційний код або свідоцтво про народження (особам до 14 років), а також банківські платіжки про сплату держмита (реквізити краще заздалегідь уточнити і все сплатити);
5. пройти процедури заповнення всіх необхідних анкетних даних, фотографування і зняття відбитків пальців (тут багато хто скаржиться, що часом апаратура по годині відмовляється нормально сканувати «пальчики»);
6. чекати 20 робочих днів до виготовлення українського біометричного «дива», або, за подвійну держмито - 7 робочих днів.

Ціна «безвіза» в ідеалі.
Тепер від питання процедурного перейдемо до питання цінового. Отже, коштувати це все буде приблизно стільки:
По-перше, близько 6 000 рублів на проїзд від Свердловська до, наприклад, Харкова. Тобто вартість двох поїздок для того, щоб спочатку здати необхідні документи, а потім отримати паспорт. Сума може бути вдвічі менше, якщо будете їхати на автомобілі хоча б вчотирьох. Правда, в такому випадку є реальний шанс відставити «кардан» в одній з українських ям.

- плюс 557 гривень за паспорт (810 грн в разі 7-денного оформлення), в разі звернення до ДП «Документ» - 957 грн і 1210 грн відповідно.

Підсумок: мінімум близько 7 000 рублів, в залежності від вартості проїзду і терміновості оформлення.

. і de-facto
За фактом же, як стверджують «бувалі», в ГМС доведеться їхати тричі.
Перший раз - щоб зайняти чергу, яка зараз зайнята на місяць вперед, адже встати в електронну чергу через Інтернет зараз майже неможливо - нові місця для попереднього запису відкриваються рівно опівночі, але по факту в 11.45 сайт дико висне, а в 00.03 місць вже немає .
Другий - щоб пройти процедуру.
Поради бувалих: в «Документі» «біометріка» буде коштувати дорожче, але якщо рано вранці встати в чергу, то пройти процедуру можна за день.

Третій - за паспортом.
Поради бувалих: Виготовлений паспорт за законом зберігається до закінчення 1 року з моменту виготовлення. Так що до третьої поїздці можна встигнути підготуватися грунтовно, і прямо з України рушити далі в Європу.
Підсумок: фактична вартість «біометрії» буде приблизно 9 000 рублів і вище. І це Ви ще навіть і близько не наблизилися до кордону з ЄС. Давайте рахувати далі.

«Вибачте, як проїхати до Європи?»
А далі виникає питання: як дістатися до Європи, і скільки це буде сто¬іть? Що ж, відповідаємо.
Крім власного транспорту і автоперевізників (що буде коштувати недешево і в залежності від обставин), найбільш прийнятним варіантом залишається залізниця.
Так, з України можна відправитися в:
- Угорщину; Румунію; Польщу; Чехію; Словаччину; Болгарію.
Майже всі поїзди в європейському напрямку відправляються з Києва, і вартість квитків становить від 1900 до 2875 грн. Дешевше тільки поїзди зі Львова до польських Вроцлава і Варшави - 1560 грн і з прикордонного Ковеля до польського Хелма - всього 203 грн.

Втім, не забуваємо, що до цих відправних пунктів (Києва, Львова та Ковеля) теж потрібно якось добиратися. Так, квиток на поїзд від Харкова до Києва коштує від 146 до 1240 грн, а до Львова - від 261 до 1677 грн.
Підсумок: До вартості біометрії потрібно додати ще близько 4 000 грн (проїзд туди і назад) або 9 000 руб. що в підсумку дає нам остаточну вартість «проїзду до Європи» в розмірі приблизно 18 000 руб. А точніше - близько 20 000 руб, якщо Ви збираєтеся повернутися додому в Свердловськ.

«Жебраком» в'їзд заборонений
Крім того, згідно з правилами безвізового режиму, іноземний громадянин повинен мати при собі:
- страховий медичний поліс, який обійдеться в суму в середньому від 150 грн (на 14 днів) до 1000 (на 180 днів).
- документи, що підтверджують мету візиту, такі як бронювання проживання та зворотний квиток.
- підтвердження фінансової спроможності (готівка, виписка банківського рахунку або дорожні чеки), тому як жебраки українці Європі і даром не здалися. При в'їзді може знадобитися довести, що Ви маєте в своєму розпорядженні сумою від 14 до 120 євро на день перебування, в залежності від країни ЄС, в яку прямуєте. Тобто від 98 до 840 євро на тиждень. Втім, у багатьох країнах є свої нюанси, на кшталт «оптом дешевше», а можна і схитрувати - показати бронь в готелі на п'ять днів, а залишитися на все 90.

Проблема №1 «паспортна»
Отже, ми розглянули процедуру і ціну «безвіза» для Свердловська. Втім, це в ідеалі, а на практиці може виникнути ряд проблем.

І перша - це досить часта для Республік проблема з паспортом. Цей крихкий документ можна пошкодити, втратити, спалити, віддати на поталу собаці або іншим способом навмисно або не зі зла привести в непридатність. В такому випадку теоретично можна спробувати оформити закордонний паспорт, не виїжджаючи в Україну.

Так, згідно з інформацією, розташованої на сайті Посольства України в РФ, «МЗС України у взаємодії з ДМС України і« Поліграфічний комбінат «Україна» в повному обсязі забезпечує оформлення паспортів громадянам України, які проживають за кордоном ».

Для цього потрібно:
- звернутися в українське посольство або консульство з відповідним заяв¬леніем,
- пройти відповідні процедури,
- почекати близько трьох місяців, поки новий паспорт доставлять на територію РФ.
Примітка: Втім, це тільки в ті-орії, оскільки в переліку тарифів на кон-Сульське послуги є ціни на оформлення закордонного паспорта, але без уточнення, чи є він біометричним.
Вартість же оформлення становить:
- 3400 руб. за оформлення «вперше»,
- 5660 руб. - за оформлення, скажімо так стандартне (бо ніяких пояснень теж не знайшлося),
- 8490 руб. - якщо причиною оформлення стала заміна втраченого або іспорченно¬го документа.

Проблема №2 «Полювання на відьом по-Турчиновського»
Крім того, оформлення біометричного паспорта може стати справою, небезпечним для вихідців з Донбасу і кримчан. Так, всім нам відомий Турчинов вже давно анонсував законопроект, який запровадить щодо жителів Донбасу і Криму якісь «спецперевірки». Як він заявив, перевіряти будуть, «не має людина іншого громадянства, чи не має він відношення до тих, хто зрадив країну, спецслужб Російської Федерації».

І тут виникає справедливе запитання, що розцінюється як держзрада? Доведене справедливим (а з цим в Україні зараз туго) судом злочин або звичайна «писулька» на «Міротверце»?

І хоч офіційно «спецперевірки» ніде не закріплені, але ті, хто оформляв «біометрику», повідомляють, що вже зараз жителів Донбасу просять надати всі наявні документи, що підтверджують особу. Обгрунтовуються прохання якимись «рекомендаціями зверху».

Поради бувалих: «Рекомендації» - це не вимоги, і не підлягають обов'язковому виконанню. Законом же встановлено, що для отримання «біометрії потрібні тільки паспорт та ідентифікаційний код».

«Візова» альтернатива
Так чи варто воно того? Витрачатися, втрачати час, ризикувати? Адже соціологічні опитування свідчать, що навіть українці в більшості своїй не збираються користуватися безвізом - не по кишені. Лише жителям західних прикордонних регіонів така ситуація на руку - їм зганяти в Європу все одно, що для нас - в Ростов.

Коротше, для свердловчан все «журби» отримання біометричного паспорта можуть мати сенс тільки в тому випадку, якщо є плани влаштовуватися на роботу за кордоном. Тоді європейські заробітки зможуть хоч якось покрити витрати. Однак не варто забувати, що в такому випадку без оформлення робочої візи не обійтися, а з візою, до речі, і звичайний закордонний паспорт діє.

І ось тут ми підходимо до того, що, мабуть, непоганою альтернативою «безвізу» для свердловчан залишається старий добрий візовий режим. Адже в такому випадку документи на надання «шенгену» будуть давати європейські органи, що дозволить обійти Турчиновського «спецперевірку» без ризику стати госізменніком.

До того ж, варто ще раз відзначити, що з введенням безвізового режиму ні старі закордонні паспорти, ні візи не перестали діяти. І ті з свердловчан, у кого є «кордоном», можуть нею і далі користуватися.

P.S
А ще Священний Синод УПЦ Московського патріархату недавно звернувся до президента України з проханням дотримуватися «при впровадженні будь-яких ідентифікаторів принципів добровільності і альтернативності». Так що, можливо, скоро і навколо «біометрії» може закрутитися тяганина, як колись було з ідентифікаційними кодами. Є сенс поспостерігати, ніж справа закінчиться.

Схожі статті