п (і) - величина витрат всіх ресурсів в році t (включаючи витрати на отримання супутніх результатів);
ІТ - поточні витрати при виробництві (використанні) продукції в році t без урахування амортизаційних відрахувань на реновацію;
Кt - одноразові витрати при виробництві (використанні) продукції в році t;
Лt - залишкова вартість основних фондів, що вибувають у t році.
Якщо на кінець розрахункового періоду залишаються основні фонди, які можна використовувати ще ряд років, то величина Лt визначається як залишкова вартість зазначених фондів.
Методика визначення економічної ефективності інноваційного проекту
За даним методичним підходом річний економічний ефект визначається шляхом зіставлення так званих наведених витрат за базовим і новим варіантам виробничої діяльності.
Наведені витрати являють собою суму собівартості і нормативного прибутку, віднесену на одиницю продукції або послуг. Вони розраховуються за формулою:
де З - наведені витрати одиниці продукції (роботи), в руб .;
С - собівартість одиниці продукції (роботи), в руб .;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;
К - питомі капітальні вкладення у виробничі фонди (на одиницю продукції або роботи), в руб.
Фактично Ен являє собою середню економічне рентабельність.
Розрахунок річного економічного ефекту нової техніки, технології та організації виробництва за методикою на принципах наведених витрат при випуску порівнянної продукції провадиться за основною формулою:
де Е - річний економічний ефект, в руб .;
at - коефіцієнт приведення по часу;
С1 і С2 - собівартість одиниці продукції (роботи), виробленої за допомогою базової і нової техніки (відповідно), в руб .;
К1 і К2 - питомі капітальні вкладення за базовим і новим варіантам нової техніки, в руб .;
А2 - річний обсяг продукції (роботи), виробленої за допомогою нового варіанту нової техніки в розрахунковому році в натуральному вираженні.
Ця формула може модифікуватися в цілу серію інших формул відповідно до різноманітністю ситуацій, пов'язаних зі створенням нової техніки. Важливим показником для всіх методичних підходів є визначення терміну окупності капітальних вкладень, що плануються на впровадження нової техніки; він розраховується за формулами:
де Т і Т'- термін окупності планованих і додаткових капітальних вкладень в нововведення, в руб .;
КП і КД - плановані і додаткові капітальні вкладення в нову техніку, в руб .;
Пt - планована (абсолютна) і
-додаткова (в порівнянні з базовою технікою) прибуток відповідно від реалізації річного обсягу нової техніки на планований t рік її виробництва в обсязі Аt. в руб .;
- плановане (фактичне) зниження собівартості (тобто приросту прибутку), в руб.
Нормативний термін окупності з яким порівнюють фактичні терміни окупності капіталовкладень у створення нової техніки, визначається за формулою:
Величина прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства (або наукової організації) в загальному вигляді може розраховуватися за формулою:
де Пt - прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (або наукової організації) на рік t;
Pt - виручка від реалізації науково-технічної або виробничо-технічної продукції в році t;
Сt - собівартість продукції в році t;
Нt - загальна сума податків і виплат з балансового прибутку.
Для порівняння поточних показників роботи підприємств (або наукових організацій) до і після реалізації інноваційного проекту може бути застосований метод виділення прибутку за даним проектом із загальної величини прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (науч-ной організації), за формулою:
де По. Пt - загальна величина прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (наукової організації) до і після реалізації інноваційного проекту.