3. ВИМІРЮВАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ КОМПЛЕКСИ
3.1. Види і склад вимірювальних інформаційних комплексів
Розвиток ІВС призвело до включення в їх склад ЕОМ і створення вимірювальних інформаційних комплексів (ІІК), які мають певну структуру і забезпечують отримання, перетворення, нагромадження-ня, обробку та видачу вимірювальної, командної і інший інфор-мації у відповідній формі, в тому числі для впливу на об'єкт дослідження.
ИИК являє собою автоматизований засіб вимірювань електричних величин, на основі якого можливе створення ІВС шляхом приєднання до входу ИИК датчиків з уніфікованим електричним вихідним сигналом і генерації програм обробки інформації.
Таким чином, ІІК - уніфіковане ядро ІВС, що виконує такі функції:
прямі, непрямі і сукупні вимірювання електричних величин;
управління процесом вимірювань і вплив на об'єкт вимірювань;
представлення результатів вимірювань оператору в заданий-ном вигляді.
Для реалізації цих функцій ИИК забезпечують:
сприйняття, перетворення і обробку електричних сигналів від первинних перетворювачів або безпосередньо від об'єкта вимірювань;
управління коштами вимірів і іншими компонентами ИИК;
генераціюелектріческіх сигналів для впливуна об'єкт досліджень;
оцінку похибки вимірювань (метрологічну діагностику).
ИИК створюється методом проектної компонування з системно пов'язаних функціональних блоків і пристроїв, які випускаються серійно. Допускається модифікувати ИИК доповненням або заміною і технічних, і програмних компонентів.
Специфіка ІВС накладає свій відбиток на характер вимог, що пред'являються до електронного інтерфейсу. Він повинен, в першу чергу, забезпечувати гнучкість системи, тобто можливість її швидкої перебудови, заміни окремих пристроїв, оперативного зміни їх харак-теристик, підключення нових блоків. Для реалізації цих вимог сучасні стандарти на інтерфейс, орієнтовані на використання в ИИК, будуються з урахуванням принципів мо-дульності, програмної керованості і магістральної організації.
Модульність передбачає виконан-ня окремих елементів інтерфейсу, осу-ється певні функціональних-ні перетворення, у вигляді закінчених функціональних модулів спеціального призначення. Сукупність таких модулів повинна забезпечувати виконання основної частини завдань з-напруги експериментального обладнання та вимірювальної апаратури з усіма іншими частинами ІВС, включаючи ЕОМ.
Програмна керованість модулів або автономних пристроїв ИИК означає таку їх схемну реалізацію, яка дає можливість програмним шляхом, з по-міццю певного набору команд, пода ваемих від спеціального керуючого бло-ка або ЕОМ, змінювати їх технічні характеристики і алгоритм функционирова-ня. Тим самим програмна керованість елементів ІВС дозволяє оперативно через міняти можливості всієї системи в зависи-мости від конкретних вимог.
Характеристики швидкодії каналів ИИК нормуються із зазначенням способу програмного звернення до цих каналів, способу введення вимірювальної інформації в пристрої пам'яті ЕОМ або процесора, а також з урахуванням виду використовуваного інтерфейсу.
Показники надійності нормуються на основі розрахунку за стандартною методикою (для гнучких ИИК - для кожного варіанта структури).
наявність комплексу нормованих метрологічних характеристик (МХ);
блочно-модульна структура, вимірювальні та обчислювальні компоненти якої є серійні засоби вимірювань і автоматизації (СІА);
наявність процесора або ЕОМ;
програмне управління СІА, що входять до складу ИИК, від ЕОМ або процесора;
використання типових інтерфейсів для забезпечення взаємодії між агрегатними СІА.
За призначенням ИИК поділяються на типові, проблемні і спеціалізовані (таблиця 3.1).